АНДРІЙ ГУЛЯШКИ

(Біографічна довідка)

Відомий сучасний болгарський письменник Андрій Гуляшки народився в 1914 р. в селі Болгарська Раковица Кулської околії. Дитинство й юнацькі роки його минули в Софії, куди незабаром переїхала його родина.

Ще юнаком, вступивши до спілки молоді, Гуляшки бере активну участь у революційній боротьбі.

В 1934 р. Андрій Гуляшки вступає до лав Болгарської робітничої партії (комуністів). За участь у нелегальній революційній роботі молодий підпільник зазнає переслідувань поліції, його виключають з гімназії без права вступу до будь-якого іншого навчального закладу. Проте аж до визволення Болгарії Гуляшки продовжував активно боротися проти фашизму.

Нахил до літературної діяльності визначився в Гуляшки досить рано, однак на повну силу розквітнув його талант після встановлення в Болгарії народно-демократичного ладу, після Дев'ятого вересня 1944 року.

Андрію Гуляшки належить цілий ряд популярних у нього на батьківщині та поза її межами романів. «Смертний вирок» (1941), «Молодий місяць» (1944), «Сліди на снігу» (1946), «МТ станція» (1950), «Село Ведрово» (1952), «Любов» (1955). За роман «МТ станція» письменник удостоєний Димитровської премії в 1950 р.

Гуляшки відомий і як драматург. Він автор двох соціальних драм «Болото» (1946) та «Зобов'язання» (1949).

Твори письменника виходять в перекладах на інші мови, зокрема в Радянському Союзі та країнах народної демократії.

Примітка OCR’ника: Я відніс повість “Коштовний камінь” до циклу про Авакума Захова, хоча цей славетний контррозвідник, герой багатьох книг Андрія Гуляшки, на сторінках цієї повісті не з’являється зовсім. Таке рішення я прийняв через те, що розповідь про події в “Коштовному камені” ведеться від імені студента-ветеринара Анастасія, який за багатьма ознаками і є той самий Анастасій Буков, ветеринарний лікар, який є незмінним оповідачем усіх історій про Авакума Захова. Просто с Заховим він познайомився пізніше, вже після закінчення ветеринарного інституту.

«…Ніщо інше не має такого

незвичайного зеленого кольору».

Пліній Старший.

Я хочу розповісти вам одну цікаву історію. Вона не вигадана, бо я сам, як побачите далі, брав у ній участь. Проте не бійтесь, що багато говоритиму про себе, — це б вам швидко набридло, та й історія втратила б свою привабливість.

Перш за все дозвольте відрекомендуватись: я студент третього курсу ветеринарного інституту. А те, про що збираюсь розповісти, трапилося під час літніх канікул, коли я був учнем десятого класу і переходив у одинадцятий. Як бачите, події давні. Дещо я забув, але деякі подробиці бачу ясно і з задоволенням пригадую мої вісімнадцять років, коли для мене все було загадковим, як таємничі пригоди, описані Конан-Дойлем.