"Iван Бiлик. Цар, якого вигодувала собака (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Iван Бiлик.

Цар, якого вигодувала собака


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------




Брязкаючи ключами вiд задньо┐ хвiртки, приворiтний раб випустив
Мiтрадата й знову взяв хвiртку на замок, а Мiтрадат подався до Пiвнiчно┐
брами ще дужче наляканий. У руках вiн тримав добре вистелений полотниною
кошик iз немовлям, яке, певно, було нагодоване й переповите, бо мiцно
спало. Царський волопас iз жалощами скосував на кошик i пошепки побажав:
- Хай би воно бiльше не прокинулося!
Якби в цю мить хтось побачив Мiтрадата й почув його страшнi слова, не
повiрив би власним вухам, бо Мiтрадат був лагiдний на вдачу й остерiгався
зобидити навiть безмовне теля. Але нiчна вулиця нiмувала, Мiтрадата нiхто
не бачив i не чув, окрiм прибрамно┐ сторожi, якiй було наказано випустити
з мiста царського пастуха. Потонувши в нiчнiй прохолодi, вiдiйшовши од
мiста крокiв на сто п'ятдесят, звiдки сторожа вже не могла його почути,
бiльше не стримуючи голосу, Мiтрадат проказав:
- А якби ото таке зробити тво║му рiдному синовi?
Так, наче перед ним стояв Гарпаг, вельможа й найближчий родич
мiдiйського царя Астiага, бо ж саме Гарпаг щойно дав йому це дитя. Хоча
все почалося не з цього...
Вранцi цар Мiдi┐ Астiаг викликав Гарпага й сказав йому:
- Ти мiй найперший вельмiж i найближчий родич. Вiзьми цю дитину й знищ
┐┐!..
Гарпаг уже знав усе про дитину, вiн лише не сподiвався почути про не┐
саме тепер. А пригода почалася ще перед кiлькома роками...
Коли доньцi Астiага Манданi минало тринадцятий рiк, Астiаговi з'явилось
у снi дивне видiння: буцiмто з Мандани витiка║ величезна безберега рiка,
води яко┐ швидко затопили всю Мiдiю й цiлу Азiю. Цар спросоння викликав
сво┐х магiв i звелiв розтлумачити цей сон. Найголовнiший з-помiж магiв -
маг-магiштi - мовив: "Сон вiщу║ Мiдi┐ лихi днi". Далi тлумачити сновидiння
не було потреби.
Вiдкинувши всiх можливих женихiв, ладних одружитися з Манданою, Астiаг
вирiшив оддати ┐┐ за перса Камбiса, який видавався йому менш родовитим за
найменш родовитих мiдiйцiв. Адже перси були рабами мiдiйцiв.
Через рiк пiсля весiлля Астiаговi привидiвсь iнший сон: буцiмто з
Мандани виросла величезна лоза виноградна, яка швидко обснувала всю Азiю й