"Олександр Довженко. Потомки запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Гусак_. Хто, я? Чому ти дума║ш, що треба бути п'яним, щоб не потурати
недобиткам куркульським?
Скидан_. В недобитки куркульськi я Мини Нечитайла по вiддам, як не
вiддав Царя Левка. Запам'ятай, Гусак.
Гусак_. Ну, це ще ми побачим...
Скидан_. Гусак!!!
Трубенко_. Товаришi, прошу вас. Годi!
Скидан (до Нечитайла)._ Мина, засiдання. Прошу вас вийти з хати, з
колгоспу ви вже вийшли.
Уляна_. Не вийду. Мина, не виходь! Обдурюють тут нас iз Гусаком! Плани
складають. Ой хоч би ж менi овiдатись правди! (До Скидана)._ Де той, що,
ти казав, при┐де?
Скидан_. Iнструктор Наркомэему Вигура? Ждемо. Сьогоднi буде. Просимо
вийти.
Нечитайло (до Уляни),_ Iди вже, статистична одиниця!
Виходять. _
Демид_. Та по грюкайте дверима! А-а!
Входять п'янi колгоспники Хома Запорожець, Лаврiн Кошовий i
КупрiянБiднина, спiваючи._
Трубен_ко_. Лаврiне! Хомо! Ви що? Вже п'янi?
Запорожець_. Ми не п'янi!.. Ми запорозькi козаки!
Спiвають._
Та воли ж мо┐, круторогi,
Та вивезiть мене з калюжi. Гей!
Iдуть до Скидана._
Скидан_. Безсовiсний народ! Напитись в отакий критичний час!
Запорожець_. Скидане, виписуй нас з ре║стру! У нас головокруженi║!
Скидан_. Гаркавий! Вивести п'яних! Терпiти не можу...
Кошовий_. Кого? Ти зна║ш, хто ми? Ми - запорожцi! Саджайте нас на палю!
Скидан_. В холодну б вас посадити на тиждень.
Кошовий_. Ми запорожцi, чув?
Скидан_. Хто вам про це сказав?
Бiдн_ина. _Професор Безверхий. Ви, каже, повнi запорожцi!
Трубе_нко_. Прошу вас вийти з хати. Гаркавий, виведи!
Гаркавий_. Еге, спробуй вивести.
Бiдн_ина (до Гаркавого)._ Устиме, йди сюди.
Гаркавий пiдходить._
Казав професор, що ми запорожцi? Чи не казав?
Кошовий_. Що ж ти мовчиш, мiльтон? Горiлку з нами
пив?!
Гаркавий_. Не пам'ятаю... Громадяни, вийдiтьi Скидан. Гаркавий_!
(Погрожу║ пальцем). _Пасiчний. Вийдiть, товаришi! Ви п'янi!
Запорожець_. Дайте нам свободу! (До Кошового). _Вiрно кажу?
Кошовий (на пiч)._ Дiду, вiрно ми говоримо?
Демид_. Iдiть, не крутiться перед очима... Крутяться...
Вбiга║_ Лев_чиха_.
Ле_вчиха_. А, рятуйте!.. Коней потру┐ли!
Трубенко_. Хто? Де?
Левчиха_. Заходжу па стайню, щоб подивитись, як там нашi коники живуть
у колгоспi. А вони хропуть, задравши нiжки. А бо-о!