"Олександр Довженко. Потомки запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автораiнтелiгентностi й на грiш. От язик!..
Уляна_. Так приходить Лаврик з класу да в сльози. Менi, каже, на вас дивитись сором. Ви, каже, тату й мамо, хочете, аби мене iндивiдумом школярi дражнили. Та все про Ленiна, та про Запорiзьку греблю, так ми тодi полаялися ще раз та й постановили: хай буде по-його. Пасiчний_. Ну, слава богу. Входить Гусак. Спиня║ться коло столу, пише._ Уляна_. Тiльки ми так погодились. Самi запису║мось, а конi й корова щоб дома. Гусак_. Пiд три чорти! Iнструкцi┐ ламать нiкому не дозволимо! (Виходить)._ Нечитайло (побачив Гусака)._ Е-е, знов Гусак!.. Уляно, веди мене додому. (Швидко виходить). _ Скидан_. Дядьку Мино! Куди ви? У_ляна_. Не любить Гусака. Ну, що його робить! Слухай, Петре, а чи не можна так, щоб ми булi┐ в колгоспi а Гусак щоб нi? Скидан_. Поки що не можна. Уляна_. Так вiн же нероб i нiчого не вмi║. Нечитайло (в дверi)._ Iди, пе крутись там, статистична язиката одиниця! Уляна_. Iду. А там ще Гусачиха злиденна та ледача... А-а-а!.. Пропали ми... (Плачучи виходить)._ Вбiгав Дроб_инський._ Дробинський_. Дайте револьвер! Петре, дай менi револьвер! Пасiчний_. А що таке? Скидан_. Що сталось? (П'║ воду)._ Скидан_. Скажи-бо, що таке? Дробинський_. Трутизною стру┐в би, як вовкiв! Пасiчний_. Не вийшли в поле? Дробинський_. Вийшли, бодай не вернулись! Пасiчний_. Ну? Павлюк_. Що сталось? Дробинський_. День який! Сонце грi║, щебече птаство в небi. Земля пару║! Жада║ радосгi заплiднення... Зерна!.. Хитають копi головами... А вона, мужва проклята серед степу широкого... Всi. _Що? Дробинський_. У хвильки гра║ пiд возами!!! Замiсть сiвби женуть зерно на самогон. Скидан_. Запивають тугу. Дробинський_. Он i запивають, товаришу. Запивають Ще й приспiвують: "Хоч пить - умирать, хоч не пить - умирать. Краще пить - умирать, чим не нить - умирать". Павлюк_. Небачена картина в полi! Дробинський_. Страшна картина! I гасло, кажуть хтось пустив по всiй Укра┐нi: впадем у яму i ┐┐ потягнем за собою, Радянську владу. Скидан_. Нещаснi самогубцi. Хто ж там оруду║?! Дробинський_. Товаришi, треба кричать! Писати треба! Пасiчний_. Без панiки. Розмах подi┐ величезний. Без жертви не обiйтись. Дробинський_. "Хоч пить - умирать, хоч не пить - умирать!" |
|
|