"Олександр Довженко. Потомки запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автора

пiдполковника танкових вiйськ пiд час штурму Бреслау.
Трубенко Сава_ - 45 рокiв, голова сiльради. Любить Скидана i Пасiчного,
вiрить ┐м як комунiстам рiшуче у всьому, i тому завжди спокiйний. Трохи
пасивний.
Орацький Данило Сергiйович_ - 42 роки. Секретар обкому партi┐.
Середнього росту, з багатим полiтичним досвiдом i добрим серцем. Веселий,
високообдарований. Ма║ високу освiту i самоосвiту. Розумi║ однаково велике
й мале. Любить народ i весь йому належить.
Безверхий Федiр Григорович _- 50 рокiв. Художник, професор. Розмовля║
мiшаним русько-укра┐нським жаргоном за допомогою обох рук, особливо
великого пальця право┐ руки. Мiцним нiгтем цього пальця вiн завжди
iлюстру║ на лiвiй долонi сво┐ не дуже складнi процеси мислення. Позбавити
його цих iлюстрацiй - все одно що затулити рота. Був колись за кордоном i
обiдав, казали, у якогось короля. Пиша║ться фiзичною силою. Лоб низький.
Голос глухий, гугнявий. В лексиконi багато вигукiв i безладних вставних
слiв. Запевняв колись автора, що у нього в шухлядi ║ дорогоцiнний камiнь,
"що пiта║ться iз воздуха i растьоть".
Верещака Iван Гнатович_ - 37 рокiв. Письменник. Самовпевпепий, з
нахилом до патетики й кар'║ризму.
Вигура Борис Михайлович_ - 35 рокiв. Iнструктор Паркомзему. Здоровий.
Син мiщанина. Переповнений вщерть почуттям власно┐ винятковостi. З
"нижестоящими" холодний. Анкета чиста, без жодно┐ плямочки. Дi║ скрiзь i
завжди рiшуче й в повнiй вiдповiдностi з iнструкцiями раз назавжди
уявленого начальства, волю якого вiн звик виконувати твердо й "без
сентиментiв".
Сiрик Якiв Петрович_ - 40 рокiв. Учитель семирiчки. Обтяжений родиною,
хороший, нервовий чоловiк. З народом не завжди i. новцiй дружбi, хоч i
належить народовi цiлком. Вважа║ себе несправедливо ображеним: мало уваги.
Гаркавий Устим_ - 32 роки. Мiлiцiонер. Високий на зрiст, добрий, з
тонким почуттям такту. В самодiяльних спектаклях грав комедiйнi ролi. Живе
в повнiй покорi жiнцi сво┐й Гальцi.
Нечитайло_ Мина_ - 55 рокiв. Колгоспник. Повiльний i завжди спокiйний.
Часто посмiха║ться якимсь сво┐м думкам. Все життя спiзнювався. Справжнiй
герой прокинеться в цьому лише на старостi лiт.
Уляна_ - дружина Нечитайла, його ровесниця. Талановита й оригiнальна. В
нiй - риси матерiв багатьох передових людей нашого часу. Перед Великою
Вiтчизняною вiйною була нагороджена орденом Ленiна як видатна ударниця
соцiалiстичних ланiв, п'ятисотенпиця. На початку вiйни ┐┐ розстрiляли
фашисти за материнську допомогу в оточеннi пораненим росiйським во┐нам. ┐й
поставлять пам'ятник на високому березi Днiпра.
Тихий Захар_ко_ - 40 рокiв. Член правлiння колгоспу. Винятково
красивий. Помер. З нього можна було писати геро┐чнi портрети старовинних
во┐нiв, мiфологiчних богiв, учених, - вiн пiдходив на все. Любитель
тонкого слова, жарту, м'який i в той же час мужнiй. В громадянську вiйну в
Першiй Кiннiй армi┐ вiдзначався винятковою хоробрiстю в битвах. Був
стрiляний i рубаний. Мав два ордени Червоного Прапора. Але життя його не
було щасливим: вiн жив у полонi сво║┐ малописьменностi. Вона скувала його
сили й свободу. Подiбно неправильно змонтованому лiтаковi, що носиться по
аеродрому, зчиняючи шум i "стрiлянину" з вихлопно┐ труби, так i не
пiднявшись у небо, - не пiднявся пiсля громадянсько┐ вiйни й Захарко: