"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Боже мiн! - в голосi А. забринiли складнi iнтонацi┐ здивовання
[через] на┐внiсть питання, смiх, гiркота.
- Та я нiчого не повинен цього робити. Це все мо┐ злочини? Будинки,
театр, асфальт, озеленення, архiтектура, все-, що вас тут приваблю║, що
раду║ людський погляд, що надало будовi вiдчуття благоустро║ного нового
мiста, - все ж це суцiльний докiр менi. Все менi поставлено на вид: "Що ви
тут нако┐ли? Хто ви? Гiдробудiвник чи градобудiвнин?"
А. почав оповiдати менi всю iсторiю створення мiста - се разюче.
Ось на чому можна створити п'║су, роман про народження мiста, яке
люблять уже городяни i вже пишаються ним i за яке будiвник отриму║ докори
вiд високопоставлених свинтусiв.
- Ви що тут набудували? Хто вам дозволяв? Ви бачили в К...? Як там
Iванов - Петров - Баранов працю║? Збудував простенькi бараки, койки в три
яруси, по сто, сто двадцять чоловiк на барак - i все! I працюють! А ви що
думали? Не працюють? Працюють! Ось як. А ти, так-перетак, двоповерховi
лазнi тут, та кам'янi двоповерховi квартири, та асфальти... ти на це
розбазарю║ш?.. I так далi i тому подiбне, неуявно дике. ┐ хто це, ви
гада║те? Заступник мiнiстра.
Я сидiв вражений.
- А на чому втримався? - А. замислився.- Мене пiдтримав укра┐нський
уряд. Так, так, вони всi мене пiдтримали, i укра┐нський ЦК. Тут зовсiм
iнше розумiння речей...
Ось, власне, i все.
- А якi тут iнженери, майстри, робiтники! Се - гвардiя. Се -
аристократи духу. Дивовижно благородний, щасливий якийсь колектив!..
26/Х [19]54
Диво зi мною. Менi стало легше. I настрiй змiнився. Трохи впало
тиснення. Почав писати, ходив до глазно┐ лiкарнi, аптеки. I хоч ходити
важко, болить за грудиною, я став веселий i бадьорий. Мабуть, тому, що Юля
подзвонила. А день знову казковий. Днiпро, i небо, i сокорини, i Козацький
острiв - все мене чару║. Тепло i тихо. Благословенна осiнь...
28/X [19]54
Вчора закiнчив свою доповiдь про сiльське будiвництво для подачi в Раду
Мiнiстрiв i вiддав передруковувать. Увечерi перед сиом розповiв сво║му
новому сусiду Г. Д. iдею створення в Ки║вi пiд безпосереднiм шефством
уряду невеличко┐ групи художпикiв-мопумоiгталiстiв, архiтекторiв, рiзчикiв
по дереву i керамiстiв для того, щоб, вибравши село, скажiмо Опiшию, i
завчасно домовившись з колгоспниками, перебудувати його за кiлька рокiв
так, щоб воно стало зразковим центром уваги всiх будiвникiв, колгоспникiв,
туристiв, мистецтвознавцiв. Ще краще створить би двi чи навiть три такi
групи, щоб вони працювали в рiзних селах. Треба створювати новi зразковi
вогнища культурного будiвництва на селi. Я згадав Пiкассо i Леже. Що
зробив Пiкассо в одному глухому керамiчному мiстечку! Се я запропоную
урядовi i президентовi Академi┐ архiтектури N. Тiльки не пiднiме сього N.
Побо┐ться i поледачиться. Вiн уже вiдступив за стiни свого Софi┐вського
монастиря i далi золотих бань навряд чи рушить.
30/Х [19]54
...Зустрiч з президентом Академi┐ архiтектури була трохи комедiйною.
Вiн через годину заявив, що вiн стомився "вiд напору мо┐х думок"...
41Х1 [19]54 Ки┐в