"Олександр Довженко. Щоденник (Укр.)" - читать интересную книгу автора - Боже мiн! - в голосi А. забринiли складнi iнтонацi┐ здивовання
[через] на┐внiсть питання, смiх, гiркота. - Та я нiчого не повинен цього робити. Це все мо┐ злочини? Будинки, театр, асфальт, озеленення, архiтектура, все-, що вас тут приваблю║, що раду║ людський погляд, що надало будовi вiдчуття благоустро║ного нового мiста, - все ж це суцiльний докiр менi. Все менi поставлено на вид: "Що ви тут нако┐ли? Хто ви? Гiдробудiвник чи градобудiвнин?" А. почав оповiдати менi всю iсторiю створення мiста - се разюче. Ось на чому можна створити п'║су, роман про народження мiста, яке люблять уже городяни i вже пишаються ним i за яке будiвник отриму║ докори вiд високопоставлених свинтусiв. - Ви що тут набудували? Хто вам дозволяв? Ви бачили в К...? Як там Iванов - Петров - Баранов працю║? Збудував простенькi бараки, койки в три яруси, по сто, сто двадцять чоловiк на барак - i все! I працюють! А ви що думали? Не працюють? Працюють! Ось як. А ти, так-перетак, двоповерховi лазнi тут, та кам'янi двоповерховi квартири, та асфальти... ти на це розбазарю║ш?.. I так далi i тому подiбне, неуявно дике. ┐ хто це, ви гада║те? Заступник мiнiстра. Я сидiв вражений. - А на чому втримався? - А. замислився.- Мене пiдтримав укра┐нський уряд. Так, так, вони всi мене пiдтримали, i укра┐нський ЦК. Тут зовсiм iнше розумiння речей... Ось, власне, i все. - А якi тут iнженери, майстри, робiтники! Се - гвардiя. Се - аристократи духу. Дивовижно благородний, щасливий якийсь колектив!.. Диво зi мною. Менi стало легше. I настрiй змiнився. Трохи впало тиснення. Почав писати, ходив до глазно┐ лiкарнi, аптеки. I хоч ходити важко, болить за грудиною, я став веселий i бадьорий. Мабуть, тому, що Юля подзвонила. А день знову казковий. Днiпро, i небо, i сокорини, i Козацький острiв - все мене чару║. Тепло i тихо. Благословенна осiнь... 28/X [19]54 Вчора закiнчив свою доповiдь про сiльське будiвництво для подачi в Раду Мiнiстрiв i вiддав передруковувать. Увечерi перед сиом розповiв сво║му новому сусiду Г. Д. iдею створення в Ки║вi пiд безпосереднiм шефством уряду невеличко┐ групи художпикiв-мопумоiгталiстiв, архiтекторiв, рiзчикiв по дереву i керамiстiв для того, щоб, вибравши село, скажiмо Опiшию, i завчасно домовившись з колгоспниками, перебудувати його за кiлька рокiв так, щоб воно стало зразковим центром уваги всiх будiвникiв, колгоспникiв, туристiв, мистецтвознавцiв. Ще краще створить би двi чи навiть три такi групи, щоб вони працювали в рiзних селах. Треба створювати новi зразковi вогнища культурного будiвництва на селi. Я згадав Пiкассо i Леже. Що зробив Пiкассо в одному глухому керамiчному мiстечку! Се я запропоную урядовi i президентовi Академi┐ архiтектури N. Тiльки не пiднiме сього N. Побо┐ться i поледачиться. Вiн уже вiдступив за стiни свого Софi┐вського монастиря i далi золотих бань навряд чи рушить. 30/Х [19]54 ...Зустрiч з президентом Академi┐ архiтектури була трохи комедiйною. Вiн через годину заявив, що вiн стомився "вiд напору мо┐х думок"... 41Х1 [19]54 Ки┐в |
|
|