"Володимир Дрозд. Катастрофа (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Володимир Дрозд.

Катастрофа


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



НIЧ

Про що б там не плiткували, менi при║мно: я знав про Iвана Кириловича
бiльше, нiж уся Терехiвка. Нiскiльки тим не пишаюся, не одурюю себе - воля
випадку. Загатний потребував слухачiв i надибав мене.
Свого часу серед терехiвсько┐ iнтелiгенцi┐ було модно теревенити про
вроджене акторство Iвана. Але хто з нас не полюбля║ милуватися сво║ю тiнню
в очах ближнього? Час од часу ця самотня душа щиро тяглась до людей, а
люди сахались, не витримавши його характеру. Iван Кирилович вимагав людини
всi║┐, до останку.
Якось вiддалились, втратили тiлеснiсть химернi Iвановi сповiдi, нiби я
геть постарiв i згадую власну молодiсть. Насправдi ж шiсть рокiв минуло,
сьомий сплива║. Запах влежаних газетних пiдшивок, вдавнений тютюновий дух,
жовта бульбашка електролампочки пiд стелею... Загатний востанн║, - щодня
кида║ курити, - просить сигарету: "Осiннi вечори в Терехiвцi такi
тоскнi... Але це таки остання. Присягаюсь небом!.." Припада║ до
темно-синього вiкна, буцiмто до кухля з хмiльним напо║м, руки в кишенях
штанiв, тривожний вiдблиск сигарети в шибцi. I голос, стривожений,
глибокий, заново пережива║ прожите.
Правда, iнколи в мене вкрада║ться сумнiв: чи можна беззастережно
звiрятися на його сповiдi? А що як вiн вигадував себе? Може таке статися?
Цiлком. В усякому разi, деякi сво┐ почуття, думки, спогади Загатний
свiдомо гiперболiзував до абсурду, до вибуху. Тому й не наполягаю на
цiлковитiй достеменностi сво┐х начеркiв. Як кажуть, по чiм купив, по тiм
продаю.
Од Ки║ва по трасi вiн ┐хав комфортабельним автобусом. Романтика
почалась у Кнутах. Вiсiм кiлометрiв довелося трястись по вибо┐стiй
брукiвцi в кузовi полуторки, мiж бочок з тюлькою. Довго ще з саркастичною
радiстю пригадував Загатний солону затхлiсть тюльки i низенькi борти
автомашини, через якi вiн спльовував од пилюки. В центрi Терехiвки,
минувши дощану альтанку, машина загальмувала й звернула до складiв
райспоживспiлки. Iван затарабанив по черепу кабiни. На ганку голярнi
дрiмав лисий перукар iз замацаним "Перцем" на колiнах. Казеннолицi будинки
районних установ, сховавшись од яскраво┐ сiростi запилюженого сонця пiд