"Олесь Гончар. Блакитнi вежi Яновського (Укр.)" - читать интересную книгу автора

перенесли найтяжчу трагедiю вiйни, як багато промовляла до митця кожна
вуличка, архiтектурний фрагмент, кожний камiнь рiдного мiста, про яке вiн
мiг розказувати годинами... Яновський пояснював, звертав вашу увагу на те
чи iнше, i все навколо оживало, iсторiя i сучаснiсть гармонiйно зливалися
в душi художника. Погляд то задумливий, то дещо iронiчний, теплий,
проникливий - таким i понинi живе Яновський серед нас.
Художнiй досвiд Яновського багато значить для нашо┐ лiтератури. Вiн
створив свiй оригiнальний тип роману, свою стилiстику фрази, слово його
опукле, стереоскопiчне, вiн володiв тими скарбами, якi прийнято називати
та║мницями майстерностi. Художник високо┐ обдарованостi, Юрiй Яновський
належить до тих майстрiв, чия праця користу║ться повагою не лише в
укра┐нськiй, а i в усiй нашiй багатонацiональнiй радянськiй лiтературi.
Пiд час вiйни на полi бою, десь у Схiднiй Пруссi┐, у вбитого солдата
Радянсько┐ Армi┐, робiтника з мiста Микола║ва Андрiя Ткача, була знайдена
книга, тричi прострiлена ворожими кулями. Це були "Вершники" Юрiя
Яновського. Таким дорогим ║ слово Яновського нашому народовi. Так близько
прийма║ вiн творчiсть письменника до свого серця.

1975