"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

жодних цифрових даних про те, скiльки крокiв робить людина, якщо вона,
примiром, просить дозволу будинкового управлiння поставити у своуй
квартирi тимчасову перегородку. Перша i остання спроба розв'язати цю
тасмницю була зроблена ще в допотопнi часи.
Щоб пiдрахувати отi кроки, один прадавнiй облiковець наважився на
вiдчайдушний крок.
Цей смiливий дослiдник з письмовим проханням куболiктя дров в однiй
руцi та рахiвницею в другiй хоробро кинувся в iсрархiчнi хащi виробничоу
парафiу "Головколодапостачзбут" (скорочено - "Колода").
Тиждень про героя не було нi слуху нi духу. Але його ще чекали з
трудовою перемогою.
Ще через тиждень вiдчайдушного дослiдника звiльнили з роботи за прогул.
Через мiсяць у часописi "Небесний кур'ср" з'явилася об'ява: "Шукасмо
сина, чоловiка i батька".
Найманi родиною жертви статистичноу науки приватнi пошукувачi збилися з
нiг...
Несподiвано з "Колоди" вiдрядили термiнового гiнця по "швидку
допомогу". Поширилися чутки, нiби якийсь надто вразливий вiдвiдувач з'ухав
з глузду i тепер ломиться в усi келiу, хоч на кожнiй с табличка: "ПРИЙОМУ
НЕМА!".
А якщо цьому психовi, що почувас себе на волi, потрапляс до рук хтось з
парафiяльних головколодникiв, вiн штемпелюс ух краденою печаткою.
Отець-кадровик одразу вiдреагував наказом:
"ОСIБ З ПЕЧАТКОЮ ВВАЖАТИ НЕДIЙСНИМИ".
Перед "Головпостачзбутом" швидко рiс натовп вуличних гаволовiв. Батько
мiста про всяк випадок пiдняв на сполох дружину. Вулицями посунули
наглядачi на бронтозаврах. За порядком спостерiгали й з птеродактилiв.
Один нажаханий колодник, що потрапив до "недiйсних", схвильовано
дiлився останньою новиною, не добираючи з переляку поштивих до зверхникiв
слiв:
- Нашу головну колоду псих заклинцював у дверях i зараз намагасться
пробитися дiркоколом. Верещить на всю губу, мов свиня недорiзана...
Iнший свiдок повагом оповiдав:
- А ще ранiше той псих пiдшив жрицю з передпокою до фолiанта з вхiдними
та вихiдними паперами. Вiд нещасноу дiвчини поодверталися всi уу
залицяльники. То вони обiцяли носити уу на руках, а тепер того фолiанта й
з мiсця зрушити не можуть. Слабаки!..
Коротко кажучи, весь натовп з непiдробною цiкавiстю чекав з'явлення
психа народовi.
Нарештi вiн з'явився в оточеннi дванадцяти дужих приборкувачiв.
Його несли на руках.
Псих, розмахуючи Великою Круглою Печаткою, звернувся до присутнiх
гаволовiв з полум'яним закликом:
- Я всевладний Параграф Перший! На колiна, вiрнопiдданi параграфи! Бо
всiх кину за графи!
Чи варто оповiдати, що це був загадково зниклий i пошукуваний
вiдчайдуха-облiковець?
Пiзнiше цю легендарну подiю так довго переоповiдали i з такими
неймовiрними подробицями, що вона перетворилася в мiф про страхiтливий
лабiринт, де вхiд с, а виходу нема, i де в похмурих закапелках никас