"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автораВеликого Ога, славетного мiського гiгантопiтека.
2. СЛIДАМИ НЕРОЗГАДАНОт ТАрМНИЦI Ми - усi трос - розхвилювалися. Ще б пак! Адже нарештi матимемо змогу поспiлкуватися з iстотою, прямо причетною до жагучоу тасмницi, з якою ми стикасмося буквально на кожному кроцi. Рiч у тiм, що за мiсцевими уявленнями велетнi - дiти земних жiнок, якi спарувалися з янголами небесними. Ох, цi янголи! Завдали нам клопоту... Оповiдають, нiби янголи небеснi - прегарнi хлопцi. Поширився навiть стiйкий вираз - "янгольське личко". Вони дуже чуттсвi i вправнi у любощах, чим скоряють жiночi серця. А головне - вони мають крила! Мiсце проживання янголiв - небеса. I хоч жодного з них ми не бачили, вони стiною повстали на завадi Контакту. З того часу, як ми прилетiли, ми досi не змогли порозумiтися з мешканцями планети. Нам нiхто не вiрить, що ми прибули з глибин Всесвiту! А все чому? Бо ми, як i мiсцевi люди, нiяких крил за плечима не масмо. А далi - логiка проста: якщо крил нема, то й лiтати не можемо. Цей опiр лiнивоу, iнертноу думки ми нiяк не могли здолати. Коли на цю тему заходила мова, то ми почували себе, м'яко кажучи, безсоромними хвальками й самозванцями. А якщо казати не м'яко, то - пришелепуватими брехунами. розподiляються на десять iсрархiчних категорiй: кадошiми, або пресвятi (вони ж - архангели); офамiми, або швидкокрилi; оралiми, або найдужчi; шасмалiми, або променистi; серафiми, або iскрометнi; малахiми, або посланцi; елохiми, або господнi; бен-елохiми, або дiти божi; херувiми, або бикоподiбнi; iшiми, або натхненнi. [Папа римський Григорiй i "Великий" "святiйшою булою", не питаючи божого дозволу, це "небесне воунство" рiшуче реорганiзував. За його "вказiвкою" янголи розподiленi на три адмiнiстративнi ступенi з трьома чиновними званнями в кожному: перший ступiнь - серафiми, херувiми i престоли; другий - янголи сили, влади i панування; третiй - янголи початку, архангели i рядовi. "Генералiв"-архангелiв папа розжалував у "сержанти", а бичкiв-херувимiв нагородив генеральськими еполетами. Цiкаво: за що?] тхнiй патрон, що стоуть над усiма, ходить в божеському ранзi. Iм'я його - Всевишнiй. Ось чому ми так поспiшали до шинку. Нарештi вiдкрисмо досi не розгадану нами тасмницю! Пiдстави для таких сподiвань були грунтовнi: шинок тут вiдiграс функцiу iнформацiйного центру. А Великий Ог (мало того, що вiн |
|
|