"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора - Отож!
- А куди прямусте? - А бог його знас! А ви? - Ха! А ми - протилежним курсом! - Веселий ви чоловiк! - А чого сумувати? - Видно, нам виписували маршрути у рiзних вiдомствах. - Ваша правда! - Хто у вас верховода? - Зевс. А у вас? - Всевишнiй. А як вас величати? - Девкалiон. Подорожую з дружиною Пуррою та конем Пегасом. - А навiщо кiнь? - Вiн знас шлях на гору поетiв Парнас. Каже, уу не затопило. А як вас звуть? - Ной. На борту - дружина, сини, невiстки, онуки, звiрi... - Ото було клопоту!.. - I не кажiть! - Ну, бувайте! Попутного вам вiтерця! - Щасливо i вам допливти! Ковчег i скриня розiйшлися як у морi кораблi. А на обрiу вже бовванiла нова плавуча база. За годину вiдбулася ще одна двостороння розмова : - Гей, на ковчезi! - Агов! - Адмiрал Ной. А вас? - Шкiпер Утнапiштiм. А ви звiдки? - З райського куточка! - Ого! - Отож! А ви? - А ми з околиць Вавiлона. Хто у вас займасться питаннями Потопу? - Всевишнiй. А у вас? - Мардук. - А я й не чув про такого! - Я про вашого теж! - Ну, бувайте! - Попутного! Так ось на що натякав старий Нерей. На небi, виявлясться, скупчилося доволеньки конкуруючих органiзацiй. Ну й дiла!.. А на обрiу вже бовванiла нова рятувальна посудина... 19. ОЙ НА ГОРI, НА ГОРI - Земля! - гукнув черговий навiгатор капелан Iафет. - Хвала тобi, господи! Земля! Осанна, осанна, осанна! Адмiрал Ной Бiблiйний вп'явся очима в тому напрямку, куди тицяв указуючим перстом Iафет. На обрiу, де купчилися легенькi бiлi хмарки, |
|
|