"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

- Отож!
- А куди прямусте?
- А бог його знас! А ви?
- Ха! А ми - протилежним курсом!
- Веселий ви чоловiк!
- А чого сумувати?
- Видно, нам виписували маршрути у рiзних вiдомствах.
- Ваша правда!
- Хто у вас верховода?
- Зевс. А у вас?
- Всевишнiй. А як вас величати?
- Девкалiон. Подорожую з дружиною Пуррою та конем Пегасом.
- А навiщо кiнь?
- Вiн знас шлях на гору поетiв Парнас. Каже, уу не затопило. А як вас
звуть?
- Ной. На борту - дружина, сини, невiстки, онуки, звiрi...
- Ото було клопоту!..
- I не кажiть!
- Ну, бувайте! Попутного вам вiтерця!
- Щасливо i вам допливти!
Ковчег i скриня розiйшлися як у морi кораблi. А на обрiу вже бовванiла
нова плавуча база.
За годину вiдбулася ще одна двостороння розмова :
- Гей, на ковчезi!
- Агов!
- Як вас величають?
- Адмiрал Ной. А вас?
- Шкiпер Утнапiштiм. А ви звiдки?
- З райського куточка!
- Ого!
- Отож! А ви?
- А ми з околиць Вавiлона. Хто у вас займасться питаннями Потопу?
- Всевишнiй. А у вас?
- Мардук.
- А я й не чув про такого!
- Я про вашого теж!
- Ну, бувайте!
- Попутного!
Так ось на що натякав старий Нерей. На небi, виявлясться, скупчилося
доволеньки конкуруючих органiзацiй. Ну й дiла!..
А на обрiу вже бовванiла нова рятувальна посудина...



19. ОЙ НА ГОРI, НА ГОРI

- Земля! - гукнув черговий навiгатор капелан Iафет. - Хвала тобi,
господи! Земля! Осанна, осанна, осанна!
Адмiрал Ной Бiблiйний вп'явся очима в тому напрямку, куди тицяв
указуючим перстом Iафет. На обрiу, де купчилися легенькi бiлi хмарки,