"Юрiй Ячейкiн. Спалах понадновот зiрки" - читать интересную книгу авторавинятком, I от тепер, хоч яка мiзерна була гравiтацiя, вона робила свос
дiло: лущила борти ракети. Воно загалом виходило непогано. Зрештою коробка вислизне з цiсу пастки чепурною, як опiсля генеральноу чистки у майстернi бляхаря. Проте мене непокоула одна моторошна думка. А що, як сили тяжiння повитягають з обшивки усi цвяхи? Коробка ж зруйнусться, як карткова будiвля. Жах! Але цвяхи, нiвроку, трималися, бо я завбачливо позагинав ухнi кiнцi. Аж тут сталося несподiване... 6. ОББIЛОВАНА ПЛАНЕТА Нараз штурман шалено загупав ногою, нiби подорожував не на космiчному транспортi, а на звичайнiй вантажнiй машинi. Отак гупають пасажири по кабiнi водiя, коли вимагають нагальноу зупинки. Ну, такому досвiдченому навiгаторовi, як я, це неважко було збагнути, i я негайно схопився за важелi гальм. Коробка зависла непорушне. Я глянув у носовий iлюмiнатор i аж похолов: прямо по курсу бовванiла ще одна планета! Вона неухильно сунула просто на нас. Так ось чому Азимут вибивав по обшивцi п'ятами тривожнi дрiбушки! - Всi униз! - гукнув я. - Задраути люки! Азимута не довелося двiчi запрошувати. А планета невпинно насувалася, заступаючи нам шлях. Не те дивувало, що навколо планети не було й атома атмосфери (таке часто-густо траплясться, вiзьмемо хоча б наш Мiсяць), а те, що на уу поверхнi не було жодного горбочка, жодноу улоговини, жодного камiнця. Вона була гладенька, як бiльярдна куля. А найдивнiше те, що на уу поверхнi можна було побачити усi геологiчнi нашарування. Серед вiдполiрованих кварцових покладiв жовтiли жиловi вузли золотих народжень. Могутнi шари чорного антрациту ефектно виглядали поряд з бiлими мармуровими плямами i брунатною мозаукою гранiту. Словом, надра планети були як на долонi i сяяли усiма вiдомими у природi кольорами. Для геологiв це був би сущий рай. Проте на мене оббiлована планета справила гнiтюче враження. Це все одно, якби я побачив старого друзяку, з якого живцем здерли шкiру, аби мати наочне приладдя для практичних занять з анатомiу. Бр-р! Моторошно навiть думати про це! Азимут теж почав сiкти зубами. Атож, вскочили у безпрецедентну халепу! З "появою другого супутника усi нашi розрахунки полетiли шкереберть. Щелепи у Азимута так дригонiли, що годi було йому вимовити хоч слово. Але мiй хоробрий штурман не розгубився у цiй складнiй ситуацiу i процокотiв морзянкою: - К-а-п-i-т-а-н-е, д-а-й-т-е з-а-д-н-i-й х-i-д! Загалом, це був би найбiльш розумний вихiд iз скрути, якби у нас були повнi баки пального та ще парочка канiстр зi спиртом у запасi. Якщо оце ми позадкусмо, у нас на подальшi мандри не лишиться й розведеноу краплi. I тут мене наче осяяло. |
|
|