"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Зорянi мандри капiтана Небрехи" - читать интересную книгу автора

роботiв Землi грою "15"! У цiй коробочцi - п'ятнадцять квадратових шашок,
пронумерованих вiд 1 до 15. Один квадрат у коробочцi вiльний. Гра полягає в
тому, щоб шашки, розташованi довiльно, пересунути в порядку зростання
номерiв. Однак це вдасться не завжди. Отже, знайдiть, як найкоротше можна
вирiшити завдання.
Я передав коробочку обчислювачевi Максимуму i втомлено втер спiтнiле
чоло.
- Тiкаймо негайно, капiтане! - смикнув мене за рукав Азимут, коли я
нарештi замовк.
- Нема чого поспiшати, - стиха заспокоїв я його. - Ти лишень подивись,
що роблять цi металевi диваки! Вони почали перебирати усi можливi позицiї до
п'ятнадцяти шашок... А чи знаєш, що їм доведеться перебрати до двох
трильйонiв позицiй?! Хай вони роблять навiть по десять ходiв на секунду, їм
цього вистачить на п'ятсот рокiв безперервної роботи...
- Капiтане, ви - генiй! - щиро визнав Азимут.
Властива менi скромнiсть не дозволяє говорити так про себе. Але що
вдiєш? Запитайте будь-якого мiжзоряного капiтана, i кожен вiдповiсть, що
штурман Азимут - це втiлення точностi i глибини формулювань. А я у своїх
розповiдях завжди дотримуюсь голих фактiв, хоч якi б для мене вони були
неприємнi.
Отож, не перебiльшуючи, подорож виявилася дуже цiкавою. Я певен, що
роботи й досi клацають шашками. А проте, правильне рiшення лежить напохватi.
Щоб знайти його, досить просто вийняти шашки з коробочки i розташувати їх у
порядку номерiв. Якщо таких перестановок - чiт, то завдання можна вирiшити,
якщо ж лишка - неможливо.
Але робот до цього нiколи не додумається. Вiн, як i кожна обчислювальна
машина, вперто й послiдовно перебиратиме всi варiанти, хоч би їх виявилося,
як зiрок у Всесвiтi. А людина завжди вiдкидає марну працю. Пам'ятаєте, як
Олександр Македонський розрубав Гордiїв вузол, а знаменитий капiтан
Христофор Колумб поставив яйце? Поки робот мудрує, людина робить дiло, ось
що я вам скажу! У цьому перевага людини над роботами...
Я бачив, що капiтан Небреха от-от загрузне у хащах кiбернетичної
фiлософiї, i поспiшив знову вивести його на пряму дорогу стрункої розповiдi:
- А звiдки ж взялася оця худенька "Цiкава арифметика"?
Капiтан не хапався вiдповiдати. Вiн неквапливо натоптав тютюном люльку,
старанно розпалив її i лише тодi пробурчав:
- Звичайно, я мiг привезти з Кiбери багатотонну математичну
енциклопедiю, та ще й з чинним обчислювачем. Але, як бачите, не привiз, хоч
вiд енциклопедiй у крамницях усi полицi трiщали, а обчислювачiв можна було
брати голими руками. I не тому, що в кишенях бракувало грошей, а в коробцi
мiсця. Просто гра у "15" зачарувала всiх роботiв. Замiсть обслуговувати
кiбернетичнi пiдлогонатирачi, пилососи та праски, продавцi шукали рiшення, i
нiчого їх не обходило. Це смiшно, але менi не було кому заплатити, а на
самообслугу там ще не перейшли! Довелося взяти сувенiр на згадку про Кiберу
задурно. А щоб роботи не подумали про людей зле, я й узяв найдешевшу
роботячу книжечку...


Розповiдь четверта. ЯБЛУКО НЕЗГОДИ