"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Космiчна халепа капiтана Небрехи" - читать интересную книгу автора

б'є на сполох i не репетує в кiмнатi дiльничного уповноваженого:
- Вкрали!
А сумовито зiтхає:
- Зачитали...
Воно й зрозумiло. Адже якби книголюбiв карали з усiєю суворiстю карного
кодексу, у в'язницях нидiла б переважна частина людства. Жах - стiльки людей
подалися у злочинцi! I впала б на нашi освiченi голови ганьба i сором перед
мудрими очима космiчних братiв по розуму! Саме тому, щоб запобiгти цьому
принизливому лиховi, по всiй земнiй кулi книжки не крадуть, а зачитують.
Iнакше нiяк було б не уникнути всепланетного морально-етичного занепаду i
довiчної ганьби на весь Чумацький Шлях.
Правда, завдяки дивовижному винаходу лiтературно-художнiх
мiкрокристалiв фатальна приреченiсть людства вже не видається такою
загрозливою. Потреба красти просто вiдпала. Тепер хазяїн сам, мало не
силомiць, сипоне до кишенi щедру жменю свiтової класики, мов жменю
соняшникового насiння - кристали ж не мають нi палiтурок, нi сторiнок або
малюнкiв. Навiть генiальнi письменники цi нововинайденi кристали не
полюбляють, бо нiде навiть нашкрябати зворушливого подарункового надпису...
Я недарма так докладно розглянув одну з хворобливих тенденцiй у
розвитку земної цивiлiзацiї, а також тi рiшучi заходи, завдяки яким людство
свiдомо лiквiдувало ганебну перспективу у своєму суспiльному поступi. Як
бачите, навiть буденнi явища можуть iнодi обернутися непоправним лихом, а
найблагороднiша цивiлiзацiя деградувати до своєї протилежностi. Були б
тiльки вiдповiднi умови...
Та до останнього часу я не мав жодних конкретних доказiв цiєї смiливої
гiпотези. Звiдки менi було знати, що капiтан далекого мiжзоряного плавання
Небреха своєю космiчною практикою чудово довiв мої науковi припущення ще
тодi, коли я навiть не думав їх висувати?
Зараз я розповiм, як це сталося.

Н. Е. ЗАТУЛИВУХО,
кандидат небрехознавчих наук.


Роздiл 1. ПОЖОВКЛИЙ ПIРАТСЬКИЙ СУВIЙ

Готуючи бiографiчну довiдку для "Дитячої енциклопедiї" про галактичнi
звитяги мiжзоряного вовка, я прибув до садиби капiтана Небрехи, аби
уточнити, де вiн бував, а де не бував. Самi знаєте: в тих анкетах питань
доволi, нiби йдеться не про людину, а про новiтню та ще й сумнiвну гiпотезу.
Словом, дiло це не на хвилину i навiть не на день. А в мене нема такого
вiддiлу кадрiв, який зробив би ту роботу. Тож мушу сам.
До того ж необхiдно з'ясувати й деякi деталi астрономiчного характеру.
Зокрема, чудової субтропiчної ночi звiрити карту зоряного неба з
оригiналом - чи не спалахнула десь наднова зiрка i чи не згасла стара? Та й
це ще не все. Давно помiтив: на будь-якiй мапi малюють самi зiрки, а
планетами нехтують. Хто ж, як не капiтан Небреха, може пiдказати менi
мiсцезнаходження планетних систем? Адже його знанням позаздрили б навiть
упорядники зоряних каталогiв. Я всерйоз побоювався, що деякi сузiр'я вже
встигли перейменувати. Скажiмо, я напишу, що такого-то року капiтан