"Iван Кочерга. Майстри часу (Укр.)" - читать интересную книгу автора Ю р к е в и ч (сто┐ть сам, важко дихаючи, розпатланий, пом'ятий). Що це
за день! Лiда, жандарми, Таратута, задавленi кури, коти... I коли дорога кожна хвилина, коли треба мчати щодуху, щоб урятувати мою Лiду, - знову чорт кида║ курей пiд мо┐ колеса! Знову курка на мо┐й дорозi! VIII Верта║ться поручик з другим офiцером - полковником, за ними Лундишев i Карфункель. Полковник пiдозрiливе огляда║ться. Л у н д и ш е в. Нарештi ми про все дiзна║мось. Мiй полковнику, з'ясуйте ж нам кiнець кiнцем, в чому рiч? Що значить ця тривога? Чи буде сьогоднi по┐зд на Шепетiвку? Ю р к е в и ч (дивиться на годинник). Ще п'ять хвилин. I де вiн пропав, каналiя?.. К а р ф у н к е л ь. Я, я - нах Шепетофка. Я не можу чекаль! (Вийма║ з кишенi ще одного годинника i накручу║). Зальбадерей! П о л к о в н и к. Пробачте, граф, я не маю змоги! Зараз не такий час. (Вiдводить поручика на авансцену). Кепськi новини. Пiд Дмитрiвськом наших розбито. Пiд Бiлгородкою - прорив. Але не в цьому справа. (Озира║ться на Юркевича). Зараз при┐де ця бiльшовичка, шпигунка. Треба й негайно лiквiдувати. П о р у ч и к. Слухаю, пане полковнику! П о л к о в н и к. У не┐ важливi вiдомостi про наше розташування, про плани бiльшовикiв. вiн пропав? Пройшло вже сiм хвилин. Що робити? Пiти туди - розминешся. Зараз буде по┐зд. К а р ф у н к е л ь (дивиться на годинник). Пройшло тiльки сiм хвилин. Коли ж буде по┐зд? Що робити? Зальбадерей! Ю р к е в и ч (пiдходить до Карфункеля i хапа║ його за руку). Ви ж майстер часу - ви зна║те його закони. Зробiть, щоб вiн зупинився хоч на двадцять, хоч на десять хвилин. Щоб не прийшов цей по┐зд, який везе менi муку i смерть. К а р ф у н к е л ь. Зальбадерей! Що таке час? Для вас вiн iде занадто швидко, для мене, навпаки, дуже поволi. Такий час - тiльки наше почуття. Його взагалi нема║. Ю р к е в и ч. То хiба ║ iнший час? К а р ф у н к е л ь. Так, ║ - i я його знаю. Справжнiй час, якого люди не помiчають, бо не знають, як його рахуваль. Знаю тiльки я, Тобiас Карфункель, i я зроблю свiй годинник, що покаже не той час, який нам зда║ться, а той, що ║ насправдi. Ха! Дi ур дер варгафтiгер цайт. Ю р к е в и ч. Ви божевiльний! Можна з'┐хати з глузду, слухаючи вашi химери. К а р ф у н к е л ь. З'┐хати з глузду? Зальбадерей! Для майстер не потрiбний ваш глузд - вiн слуха║ свiй генiй. П о р у ч и к. Але як ┐┐ пiзнати, пане полковнику? П о л к о в н и к. В тiм-то й штука. Бачите цього цивiльного в сiрому капелюсi? Його прiзвище Юркевич. У мене ║ вiдомостi, що вона йому писала. Треба його обшукати i примусити... Ви розумi║те? |
|
|