"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

коваль Мелешко. Чiп - велетенського вигляду кожум'яка в шкiряному фартусi.
Капуста - старенький, бiлий, як голуб, Передерiй - вродливий, поважного
вигляду майстер, рокiв пiд 45, з довгастою чорною бородою, слiпий. Його
веде гарненька дiвчинка рокiв 10.

Ч i п
Знущання це! Нiколи не було,
Щоб вiд цехiв такого вимагали!
Та що це ми - невiльники, раби,
Челядники хiба ми во║води,
На нього щоб робити день i нiч!
Б а л а б у х а
Чи бачили! Робити на дурницю!

Коляндра втуля║ться до гурту.

К о л я н д р а
Кажiть-бо що? Невже i магiстрат
Погодився на всi отi вимоги?
К а п у с т а
Погодився! Та хто його питав?
К о л я н д р а
Виходить так - покинь усю роботу,
На во║воду тiльки i працюй!
Ч i п
Не дiжде ж вiн, щоб ми йому робили!

Козелiус обережно наближа║ться, прислухаючись.

Б а л а б у х а
Пiвтисячi зробити кожухiв
До покрови! Та що вiн, з глузду з'┐хав!

Козелiус непохвальне хита║ головою.

П е р е д е р i й
Хiба на те ми ма║мо сво┐
Статути цеховi та привiле┐,
Щоб з наших прав знущалися пани
Та на рабiв сво┐х перевертали!
Ч i п
Вже дихати народу не дають,
Нема кiнця насильству i притугам!
К о з е л i у с
(виходить, затуливши вуха руками).
Не слухаю! Не чую!
Ч i п
Забирайсь!
Ще не таке почу║ш, довгополий.
К а п у с т а