"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Раптом за дверима чути галас, тривогу й брязкiт збро┐. Танцi
порушуються, i в палату врива║ться озбро║ний загiн драбiв з Ольшанським,
Козекою, i Козелiусом на чолi. Позаду вигляда║ Ш а в у л а.

К о з е к а
А, незаконне зборище! Свiчки!
Ш а в у л а
(ззаду).
Свавiлля! Бунт! Вони мою персону
Словами непристойними кляли.
К о з е к а
Всiм розiйтись! Гасити зараз свiчi!
А за вогонь та збори незаконнi
Вину сплатить негайно - двадцять кiп
На кожен цех, а разом - двiстi сорок.
Ш а в у л а
(ззаду).
Та за мою персону двадцять кiп.

Свiчка вирива║ться на середину.

С в i ч к а
Тобi нехай заплатять навiть тридцять -
Цiна то Юди - зради серебро!
П е р е д е р i й
Свавiлля це! Як смi║ш ти сюди
На мирне свято драбiв наводить!
В с i
Доволi вже знущання! К чорту драбiв!
Ч i п
(хапа║ дзиглик).
Всiх потрощу! Всi забирайтесь геть!
П р i с я
(чiпля║ться за йою плечi).
Василечку! Василечку мiй любий!
К о з е к а
А! Бунт! Свавiлля! Дверi на замок!
Мечi з пiхов! Нiкого не пускать!
С в i ч к а
(побачивши Ольшанського).
То, значить, ось який звичай князiвський -
Мов татарва, вдиратись до людей.

Меланка порива║ться до Свiчки, але Капуста, Тетяна та iншi жiнки ┐┐
затримують.

М е л а н к а
Iване, любий!
К а п у с т а