"Iван Кочерга. Ярослав Мудрий (Укр.)" - читать интересную книгу автора

пiд старiсть в бiльш спокiйне рiчище. Менi захотiлося побачити Ярослава у
внутрiшньому конфлiктi, в боротьбi обох напрямкiв його творчо┐ енергi┐ -
бойового i мирнобудiвничого.
Та справа не тiльки в цьому роздво║ннi прагнень. Ярослав розумi║, що
славне варязьке минуле вже вiдiграло свою роль, що "годi вже цих ярлiв без
землi, якi на Русь по золото плили", що варяги, якi, на думку Iнгiгерди,
здобули йому престол, були лише на║мниками, якi "продавали свiй меч тому,
хто дав дорожче". I коли Iнгiгерда iз зневагою дорiка║ йому за домiшку до
шляхетно┐ варязько┐ кровi рабинино┐ кровi (натяк на матiр Володимира
Малушу), Ярослав з гнiвом i гордiстю париру║ цей удар:

З усiх небесних благ
Найвищим благом кров я цю вважаю,
Що ║ з народом вiрний мiй зв'язок.
Менi не треба пишних тих казок,
Що предкiв нам шукають десь за морем,
Народ мiй тут, на рiдних цих просторах,
Вiд Ки║ва до Ладоги живе...

I, нарештi, ще одним, неминучим у драмi про Ярослава Мудрого мотивом ║,
звичайно, мотив мудростi: що вона ║ i як вона да║ться людям? Вiдповiдь
║дина, ┐┐ висловлюють багато разiв як сам Ярослав, так i iншi персонажi
поеми:

Береться мудрiсть не iз заповiтiв,
А iз шукань i помилок гiрких...

В цiлому ж iдею поеми можна визначити як нелегке i часом болiсне
шукання правди i мудростi життя разом з народом на користь вiтчизнi,
шукання, в якому Ярославу допомагають не тiльки друзi, але й тi, хто, як
Микита, повставали проти нього зi сво║ю особистою правдою, або тi, хто як
Журейко. були скривдженi князем, але врятували його в бiдi, бо всiх ┐х
║днала i примиряла любов до вiтчизни, до Ки║ва, причаровувала приваблива
особистiсть Ярослава. I в цьому свiтлi для нас особливо зворушливим ║
iсторичний факт незмiнно┐ вiрностi Ярославу Великого Новгорода - факт, що
дав менi дорогоцiнну можливiсть для створення цiлого ряду драматичних
положень i сцен.
Автор.


ДIЙОВI ОСОБИ:
Ярослав, великий князь Ки┐вський.
Iнгiгерда, його дружина.
клизавета \
Анна - ┐х дiти.
Володимир /
Гаральд, витязь норвезький.
Микита, монах-художник.
Сильвестр, учений монах.
Людомир, старий селянин.