"Иван Котляревский. Наталка-Полтавка (Укр.)" - читать интересную книгу автора

старого все те продала, перейшла в наше село, купила собi хатку i тепер
живе, як ви зна║те.
В о з н ы й. А вишереченний Петро де - те║-то як його - обрiта║ться?
В ы б о р н ы й. Бог же його зна. Як пiшов з двора, то мов в воду упав,
i чутки нема. Наталка без душi його любить, через його всiм женихам
одказу║, та й Терпилиха без сльоз Петра не згаду║.
В о з н ы й. Наталка неблагорозумна: любить такого чоловiка, которго -
те║-то як його - можеть бить, i кiстки погнили. Лучче синиця в жменi, як
журавель в небi.
В ы б о р н ы й. Або, як той грек мовляв: "Лучче живий хорунжий, як
мертвий сотник"... А я все-таки думаю, коли б чоловiк добрий найшовся, то
б Наталка вийшла замуж, бо убожество ┐х таке велике, що невмоготу
становиться.
В о з н ы й. Сердечний приятелю! Вiзьмися у Наталки i матерi хожденiе
iмiти по мо║му сердечному дiлу. кжелi виiгра║ш - те║-то як його - любов ко
мнi Наталки i убiдиш ┐┐ доводами сильними довести ┐┐ до брачного мо║го
ложа на законном основанi┐, то не пожалiю - те║-то як його - нiчого для
тебе. Вiр - без данi, без пошлини, кому хочеш, позов заложу i контроверсi┐
сочиню, - божусь в том - ║же-║й! ║й!
В ы б о р н ы й (немного подумав). Що ж? Спрос не бiда. Тут зла нiякого
нема. Тiлько Наталка не промах!.. О, розумна i догадлива дiвка!
В о з н ы й. Осмiлься! Ти умi║ш увернутись - те║-то як його - хитро,
мудро, недорогим коштом; коли ж що, то можна i брехнути для обману,
приязнi ради.
В ы б о р н ы й. Для обману? Спасибi за се! Брехать i обманьовать
других - од бога грiх, а од людей сором.
В о з н ы й. О, простота, простота! Хто тепер - те║-то як його - не
брешеть i хто не обманива║ть? Повiр мнi: ежелi б здесь собралося много
народу i зненацька ангел з неба з огненною рiзкою злетiв i воскликнул:
"Брехуни i обманщики!.. ховайтесь, а то я поражу вас!.." - ║й-║й, всi
присiли би к землi совiстi ради. Блаженна лож, когда бива║ть в пользу
ближнiх, а то бiда - те║-то як його - що часто лжем iлi ради сво║й ви
годи, iлi на упад других.
В ы б о р н ы й. Воно так, конечне, всi люди грiшнi, однако ж...
В о з н ы й. Що "однако ж"? Всi грiшнi, та iще i як!.. I один другого
так обманюють, як того треба, i як не верти, а виходить - кругова порука.
Слухай. (Поет).

N 6

Всякому городу нрав i права,
Всяка iмi║ть свой ум голова,
Всякого прихотi водять за нiс,
Всякого манить к наживi свiй бiс.

Лев роздира║ть там волка в куски,
Тут же волк цапа скубе за виски;
Цап в огородi капусту псу║:
Всякий з другого бере за сво║.