"Микола Кулiш. П'си (Збiрка) (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- А мене?

- I вас тепер розумiю.
М а з а й л о_
- О, скiльки я вже сам пробував у розмовi казати... "кге".
Б а р о н о в а - К о з и н о
- "Кге" ?

М а з а й л о_
- Не мiг i не можу, навряд щоб i ви навчили мене...
Б а р о н о в а - К о з и н о захвилювалась:_
-_ Ах, Боже мiй. Та це ж ║диний тепер мiй заробiток - "ге"... Самим
"ге" я тепер i живу. Постарайтесь, голубчику, ну, скажiть ще раз: над
лугами. Над лу-гамi.

Мазайло
- Над лукгами. Над лугами.
- Гамi.

- Гами.

- Га.

- Га.

Б а р о н о в а - К о з и н о до вух, М а з а й л о до серця - та
разом:
- Ху-у-у!
М о к i й одчинив дверi. Тодi голосно до Улi:
-_ Прочитайте, Улю (розгорнув книжку i показав де),_ оцю народну пiсню.
Читайте голосно, виразно i тiльки так, як у книжцi написано.
У л я, хвилюючись, напружено:
-_ Брат i сестра. Пiд гарою над криницею...
М о к i й
- Не пiд гарою, а пiд горою... Там написано: пiд горою. Читайте, будь
ласка, як написано.

У л я
- Пiд гарою...
- Пiд горою, го!
- Пiд горою, го!
- Го!

- Го!

- Де ж там, Улю, "го", коли в книжцi "го" сто┐ть. Взагалi в укра┐нськiй
мовi рiдко коли звук "ге" подибу║мо, хiба в таких словах, як (на батькiв
бiк голосно} _гуля, гава, гирлига, а то скрiзь кажемо "ге".
Б а р о н о в а - К о з и н о раптом стрепенулась:
-_ Стривайте, стривайте! Я знайшла секрета, як вас навчити. Боже мiй,