"Микола Кулiш. П'си (Збiрка) (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Р и н а до Улi:
-_ Ти розумi║ш?
У л я нiжно всмiхнулась. М о к i й розворушився:
-_ Або кажуть - думка бринить. Це треба так розумiти: тiльки-тiльки
береться, вона ще неясна - бринить. Спiв бринить. Це, наприклад, у степу
далеко ледве чутно пiсню...
У л я мрiйно:
-_ Бринить.
М о к i й з гумором:
-_ Губа бринить. Так на селi й кажуть: аж губа бринить, так цiлуватися
хоче.

У л я
- А зна║ш, Рино? Менi справдi вподобалось це слово.
Р и н а
- Серйозно?

У л я
- Серйозно!
Р и н а
- Браво! Ти, я бачу, тепер зрозумiла, як i що. (До Мокiя)._ Мiж iншим,
У л я страшенно любить укра┐нськi кiнокартини i написи... каже, що вони
якiсь... (До Улi). Якi, Улю?
У л я
- Надзвичайнi.
Р и н а до Мокiя:
- Ти розумi║ш?
М о к i й
- На жаль, гарних укра┐нських кiнокартин дуже мало... Дуже мало!
Р и н а
- Оце ж вона й прийшла спитати, про оце ж i просить, щоб я з нею пiшла
сьогоднi в кiно. А менi нiколи, розумi║ш?
М о к i й
- Гм... Бачиш, менi треба сьогоднi ввечерi на комсомольськi збори... На
жаль, не можу, бо треба на комсомольськi збори... Я пiшов би, та менi
треба на збори комсомолу.

Р и н а
- Я б сама з нею пiшла, та коли ж ┐┐ цiкавить не так картина, як написи
до не┐: чи чистою укрмовою написано, чи робленою, чи попсованою... (До
Улi). Я_ не знаю, чого тебе це цiкавить.
У л я здивовано:
-_ Мене?
Р и н а
- Не однаково - чи чистою, чи робленою?..
М о к i й
- Авжеж, не однаково! От, наприклад, написи в "Звенигорi" - краса!
Стильнi, поетичнi, справжньою укра┐нською мовою писанi. А подивiться ви на
написи по других кiнокартинах. Олива з мухами! Немов навмисне псують таку
прекрасну, таку милозвучну мову...