"Григорий Квитка-Основьяненко. Козир-дiвка (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Григорий Федорович Квитка-Основьяненко


Козир-дiвка



OCR Busya http://lib.aldebaran.ru
"Григорiй Квiтка-Основ'яненко "Повiстi та оповiдання. Драматичнi твори"":
Наукова думка; Київ; 1982

Аннотация

"Козир-дiвка" - соцiально-побутова повiсть, в основу якої лягли
безпосереднi життєвi спостереження письменника. Працюючи совiсним суддею,
Квiтка зустрiчався з численними фактами бюрократизму, хабарництва, зневаги
до простих людей. З листування письменника видно, що у своїх творах вiн
використовував матерiали, спостереження, пов'язанi з дiяльнiстю в судi.

Григорiй Федорович Квiтка-Основ'яненко

Козир-дiвка

Посвящается Ольге Яковлевне Кашинцовой *
______________
* Кашинцова Ольга Якiвна - племiнниця Г. Ф. Квiтки-Основ'яненка.



Нiчим ми так не согрiшаєм на свiтi, як язиком, осуждаючи один одного.
Йде чоловiк вулицею, вже ми i знаємо, куди вiн iде i зачим; задумався
чоловiк, вже ми й знаємо, що в нього є на думцi. От зараз i судимо: "Як-таки
за таким i таким дiлом ходити, як-таки так i так думати! Чи се ж гоже?
Як-таки такому чоловiковi се i те збиратися робити?" Та так осудимо, так
перекоренимо його, що йому i на думку не спадало таке робити, а ми увовсiм
його обвиноватимо.
Чи се ж наше дiло? Чи нам велено над другими доглядати? Гай, гай!
Знаймо самi себе, а про другого, хоч певно знатимемо чи бачитимемо, нам
нужди мало; бо бува й так, що нам здасться i усi говорять, що такий-то
чоловiк от те i те зробив, от той чув вiд такого, а такий-то й сам бачив...
еге! а як дiйдеться до дiла, так се вiн робив не на зло кому, а усiм на
добре, або коли i шкоду кому зробив, то зовсiм не той, на кого казали, а
такий виноват, на кого i не думали, i не гадали.
Оттак було прийшлось одному чоловiковi за другого зовсiм пропасти, i
якби не дiвка його вирятовала, то досi б i кiсточок його не було. Та й дiвка
ж козир була! Батько її, Трохим Макуха, дуже її поважав, i що, було, Ївга
(так її звали) скаже, то вже й до десяти баб не ходи, а так буде, як Ївга
сказала.
Добре було старому Макусi, що увiрився дочцi, та ще й розумнiй, так тим
i не взяв його син; бо там така була розумна, бойка, моторна: ще ти їй