"Iван Нечуй-Левицький. Гетьман Iван Виговський (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Iван Нечуй-Левицький.

Гетьман Iван Виговський


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



I

В Переяславi, пiсля ради 8 генваря 1654 року, гетьман Богдан
Хмельницький з козацьким вiйськом прийняв присягу на пiдданство
московському царевi Олексi║вi Михайловичу перед московськими посланцями.
Пiсля того московськi посланцi мали через тиждень ви┐хати до Ки║ва, щоб
прийняти присягу од духовенства, ки┐вських козакiв та городян. Богдан
Хмельницький послав свого генерального писаря Iвана Остаповича Виговського
поперед посланцiв до Ки║ва. Гетьман знав, що ки┐вський митрополит
Сильвестр Косов i все ки┐вське духовенство не хотiли приставати на
пiдданство московському царевi, i боявся, що митрополит, може, не вийде
назустрiч посланцям з процесi║ю i не схоче привести до присяги киян.
Виговський прибув до Ки║ва поперед посланцiв i зараз пiшов до
митрополита. Митрополит жив в старих дерев'яних покоях на цвинтарi
Софiйського собору, котрi стояли серед старого садка. Виговський
заповiстився через келiйника. Митрополит звелiв просити його в поко┐.
Була ще рання година. Митрополит тiльки що поснiдав. На столi на
олив'яних полумисках лежали недо┐дки редьки та смаженi на сковородi
кружалки квашених бурякiв, обсипаних борошном. Сильвестр Косов сидiв на
стiльцi з високою спинкою. Перед ним на невеличкому столиковi лежав
розгорнутий фолiант, старий та пожовклий, переплетений в шкуратянi товстi
палiтурки з застiжками. Вiн дочитував листка, i йому, очевидячки, не
хотiлось одривати очей од книжки як писар переступив порiг його кiмнати.
Виговський низько поклонився митрополитовi. Митрополит зирнув на його
сердито, але встав з стiльця. Вiн був вже старий та сухорлявий, з довгою
сивою бородою та короткими косами, котрi посiклись i вилися кругом голови
посiченими пухкими кучерями. Митрополит поблагословив Виговського.
Виговський поцiлував владику в руку i знов низько поклонився.
- Прошу вступити до мо║┐ бiблiотеки, - обiзвався владика i показав
рукою на одчиненi дверi в низький, але просторний поко┐к, в котрому по
стiнах були поприбиванi полицi, а на полицях лежали й стояли книги в
шкуратяних палiтурках. У вiкна заглядали обсипанi iне║м гiлки волоських
горiхiв i затiнювали невеличкi шибки, пропускаючи в бiблiотеку срiблястий
м'який бiлий свiт. Митрополит попросив Виговського сiсти коло стола, а сам