"Юрий Павлович Сафронов. Огненный водопад (Фантастические рассказы на украинском языке)" - читать интересную книгу автора

зовсiм новою культурою, запозичимо в мислячих iстот iншої планети
силу-силенну нових знань, - казали прихильники Чадаза. - Це значно цiннiше,
анiж вiдкриття однiєї нової реакцiї.
- Але ж наявностi цивiлiзацiї, бiльше того, наявностi самої планети
бiля Б-62/1602 зовсiм не доведено!
- А радiосигнали? Останнi дослiдження доводять, що вони мають
закономiрний характер.
- Чому ж ви досi їх не розшифрували?
- Заважають природнi перешкоди. Однак сигнали рано чи пiзно будуть
розшифрованi.
Що бiльше сперечалися вченi, то бiльше i бiльше чаша терезiв схилялася
на користь групи Чадаза. Гон сидiв блiдий, нервово кусаючи губи. Вiн уже
боявся, що йому справдi не видiлять на Щехсi комiрок пам'ятi. Але суперечка
кiнчилася не так трагiчно. Пiсля голосування виявилося, що групi Гона
видiлено 3/7 ємностi пам'ятi Щехса, а групi Чадаза - 4/7. Перемогла
цiкавiсть до нового життя.
Так вивiшилася суперечка двадцять п'ять рокiв тому. Гон вважав себе
ображеним. Можливо, саме пiсля цього голосування вiн i вирiшив узятися до
експериментального вивчення головних частин комет.
Через п'ять рокiв, коли Щехса ще було видно iз Лтецi тьмяною зiрочкою,
Гон загинув разом з усiма членами своєї експедицiї, його ракету, що
залетiла всередину головної частини комети, затерло величезними кам'яними
брилами.
На Лтецi бiля Центрального Залу йому було поставлено пам'ятник...
Тiльки-но Щехс розпочав свої передачi, усi колишнi члени комiсiї
з'їхалися з рiзних куткiв планети до Центрального Залу.
Чадаз, уже зовсiм старий, зайшов до залу з великою свитою асистентiв i
учнiв. Картини давноминулих подiй виразно спливли в його пам'ятi, тiльки-но
вiн сiв до столу наради. Тут сидiли усi тi, хто виряджав Щехса в дорогу
двоє з половиною десятирiч тому. За традицiєю всi сiли на свої мiсця. Чадаз
обвiв зал очима. Порожнювало й мiсце Гона. Двадцять п'ять рокiв - великий
термiн, а смерть невблаганна. Не було колишнього голови. На його мiсцi
сидiв новий молодий вчений. Щемливий бiль раптом охопив Чадаза. Вiн вiдчув
зовсiм ясно, фiзично, матерiально, як нестримно вiдходить життя, як мало
йому залишилось, як багато вiн ще не зробив...
Слова голови, який згадував заслуги його групи, що наполягла двадцять
п'ять рокiв тому на дослiдженнi невидимої планети, чомусь дратували його.
- Тепер усiм зрозумiло, що групi Гона надаремне було тодi вiдведено
3/7 пам'ятi Щехса, їх треба було передати групi Чадаза. Зараз через цю
помилку ми можемо одержати менше даних про нову планету. Щехс вийшов у нас
не дуже розумним...
Завжди спокiйний Чадаз вибухнув. Нiхто iз присутнiх нiколи не бачив
його таким.
- Облиште! - крикнув вiн тремтячим голосом. - Коли вiдкриття зроблене,
легко ганити опонентiв. Тепер усi на нашому боцi Але з таким же успiхом мiг
мати рацiю й Гон. Я пропоную взятися до роботи!
Далi нараду вiв фактично не голова, а Чадаз. Вiн розподiлив обов'язки
мiж усiма присутнiми, нагадав усiм програму, закладену у 4/7 комiрок
пам'ятi Щехса, i попрохав загальної уваги.
Саме тодi Щехс вийшов на колову орбiту бiля Землi й розпочав свої