"Улас Самчук. Чого не готь огонь (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Улас Самчук.

Чого не го┐ть огонь


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



ЧАСТИНА ПЕРША

Чого не гоять лiки - го┐ть залiзо,
чого не го┐ть залiзо - го┐ть огонь.
ГIППОКРАТ

Серед цi║┐ темноти i ночi розпачливо нароста║ той згущений крик життя
та поволi наповня║ собою повiтря - втiлю║ться в отi, на вигляд байдужi i
мовчазнi, постатi в кожухах, входить у кожний день, кожну добу, кожне
десятилiття. Росте з нього така дика, небезпечна, мов бочка з порохом,
iсторiя, заповнена небезпечними людьми, що прича┐лись i чекають, блискаючи
сердитими очима.
"ВОЛИНЬ"

I

Вiвторок, десята година ранку, двадцять четвертого червня тисяча
дев'ятсот сорок першого року. Син║, широке, безхмарне, дуже спокiйне, дуже
лагiдне небо i при║мне, мiцне, веселе сонце.
I враз з пiвденного заходу, понад примiськими осокорами, садами,
городами i хатами, зовсiм низько, спадом, нiби зграя птахiв, що хоче
приземлитися, появля║ться ескадрилья бомбовозiв. Одна мить - i весь центр
шiстдесяти-тисячного мiста, чверть кiлометра вздовж головно┐ вулицi,
вилiта║ в повiтря.
Нiяких сирен, нiяких алярмiв, нiякого попередження. Мiсто било нервом
перших двох днiв несподiвано┐ вiйни, що десь там далi, на захiд, за триста
п'ятдесят кiлометрiв, мов бомба, вибухнула. Всi були стривоженi,
здивованi, поспiшали до крамниць, на базари, запасалися хто чим мiг, але
нiхто не чекав того вже ось тут, у себе над головою. Всi бачили це лише
десь там, далеко, як Львiв, як Перемишль. Головною широкою вулицею в тому
ж напрямку день i нiч з ревом, криком i лайкою текла безупинна рiка машин,
людей i коней, на хiдниках, на базарах, у всiх вулицях i завулках вирувало
людьми.
I враз той рiзкий, пронизливий, гострий, стихiйний шум, той раптовий,