"Тарас Шевченко. Листи до А.Лизогуба. 1847 piк (Укр.)" - читать интересную книгу автора

мене, ║диний мiй! Коли не побачимося на сiм свiтi, то вже певне
зострiнемося на тiм. До свиданiя!

Щирий твiй Т. Шевченко.


1849 рiк_
До А. Лизогуба_
Оренбург,_
Ноября 8, 1849. _
Друже мiй ║диний! Позавчора вернувся я iз того степу киргизького та
моря Аральського до Оренбурга, та й заходився оце писать до тебе. Пишу, а
ще i сам добре не знаю, чи живий ти на свiтi чи здоровий. Бо вже оце трохи
чи не пiвтора року, як ми не переписались з тобою анi одним словом, а за
таке врем'я багато води у море утекло. Може, i у вас кого не стало, бо
холера, кажуть, здорово-таки косила. Коли живий ти та здоровий, то напиши
до мене, друже мiй, не гаючись, то я тодi вже i одпишу до тебе, геть усе
порозказую, як мене носило по тому морi, як я у степу отiм безкра┐м
пропадав. Геть усе розкажу, нiчого не потаю. А тепер поки що поклонись од
мене всьому дому вашому i добрiй В. Н., скажи ┐й, що я живий, здоровий, i
коли не дуже щасливий, то принаменi веселий. Оставайся здоров, не забувай
на безталаннi Т Шевченка.

Адрес: в г. Оренбург. Его благородию
Карлу Ивановичу Герну[26]

в генеральный штаб
с передачею.



До А. Лизогуба__
14 марта 1850_
г. Оренбург._
Друже мiй ║диний!
Я не знаю, що б зi мною сталося, якби не ви? В великiй пригодi стали
менi оцi 50 карб. Розпитайте Iллю Iвановича, я йому пишу. Що значать грошi
при убожествi? Якби не ви, то мене б давно з нудьги не стало! Ато все-таки
хоч украдучи та трошки помалюю, а воно [кiлька слiв закреслено] й полегша!
Не знаю, чи доведеться менi хоч що-небудь намалювать на Каспiйському
морi? Бо мене весною туди поженуть. Якщо доведеться, то пошлю до вас,
тiльки вже цiни не поставлю, а продасте так, як вам бог поможе.
От яка моя доля погана! Я, вставши раненько, заходився писать до вас
лист оцей - тiльки що заходився, а тут чорт несе ║фрейтора (звичайно,
найнятого, щоб давав знать, бо я живу тепер не в казармах). Пожалуйте к
фельдфебелю! Треба було лист покинуть, а сьогоднi пошта одходить!
То сяк, то так ублагавши фельдфебеля, вернувся я до хати i заходжуюся
знову, а часи беруться вже коло першого, то вибачте, коли не все розкажу,
що хотiлося б розказать, або що-небудь помилюся.