"Тарас Шевченко. Назар Стодоля (Укр.)" - читать интересную книгу автора Хома
Бачите ви, ловцi-молодцi, чого ви натворили? Мене старого з дочкою пристидили!.. Гай-гай! Так ось же що ми зробимо: хлiб святий прийма║мо, доброго слова не цура║мся, а за те, щоб ви нас не лякали, буцiм ми передержу║мо куницю, або красну дiвицю, вас пов'яжемо. Прийшов i наш черед до ладу слово прикладать. Ну, годi ж тобi; дочко, посупившись стояти; чи нема в тебе чим сих ловцiв-молодцiв пов'язати? Чу║ш-бо, Галю? А може, рушникiв нема? Може, нiчого не придбала? Не вмiла прясти, не вмiла шити-i в'яжи ж чим зна║ш,хоч мотузком, коли ще й вiн ║.' _(Галя уходит в свою светлицу и немедленно возвра-щается, неся на серебряном блюде два вьiшит__ы__е_ _полотенца й кладет на хлеб, принесенньш сватами; потом подходит к отцу й низко кланяется й целует руку; потом берет блюдо с полотенцами и подносит сватам - сперва одному, потом другому. Свати, взявши полотенца, кланяются Хоме.)_ Сват Спасибi ж батьковi, що свою дитину рано будив i усякому добру учив. Спасибi й тобi, дiвко, що рано вставала, тонку пряжу пряла, придане придбала. (Галя берет полотенца й перевязьiва║т через плеча одному й другому, лотом отходит й робко поглядьiвает на двери.) Хома _(к Гале)_ Догадався, догадався! Ти хочеш i князя зв'язати. Нехай завтра обо║ його зв'яжемо. Бач, мабуть, злякався, що не показався. Стривай, попадешся, не втечеш! Вiн i сам прилетить, як зачу║, що_ _так похваля║тесь. Хома Ну, поки вже долетить, нам нiчого ждати. Просимо сiдати. Що там ║, по┐мо; що дадуть, поп'║мо та побалака║мо дещо. А тимчасом ти, Галю, не гуляй, в корт меду наливай та гостям пiднеси хлiба-солi, проси з привiтом i з ласкою. (Сватьi чинно садятся за стол. Галя принимает от отца чарку й флягу й подносит старшему свату. Сват не принимает.) Сват Ми вам тако┐ халепи натворили, що бо┐мося, щоб ви нас не потру┐ли... Призволяйтесь самi. _(Кланяется.)_ (Галя. посматривая на отца робко й стьiдливо, подносит к губам й подает свату.) Сват _(подняв чару)_ Тепера так? Пошли ж, боже,_ _нашим молодим_ _щастя, i багатства, i доброго_ _здоров'я, щоб i внукiв женити, i правнукiв дождати... _(Свата прер__ы__вает хор колядников под окнами. Все слушают со вниманием. Хома с досадою покручивает усьi; Галя весело посматривает на окно. Сват в про-должение колядки повторяет.)_ Гарно колядують нашi козаки! |
|
|