"Тарас Шевченко. Назар Стодоля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

(Хочет итти.)
Назар
_(удерживает_ _его)_
Постiй, дай ще слово скажу.
Галя
_(обнимая ноги отца)_
Ви покiйнiй матерi, як вона умирала, бiля домовини обiщали мене видать
за Назара. Що ж ви робите? Чим я вас прогнiвила? За що мене хочете убить?
Хiба ж я не дочка ваша?
(Заливается слезами.)
Назар
Камiнь! Залiзо! Ти огню хочеш! Буде огонь, буде! Для тебе все пекло
визову... ти жди мене. _(Гале.) _Бiдна, бiдна! В тебе нема батька, в тебе
кат ║сть, а не батько! Бiдненька, серденько мо║, пташечко моя безприютна!
_(Целует ее.)_ А я ще бiднiший тебе: у мене й ката нема, нiкому i
зарiзати! Прощай, мо║ серце, прощай! Не забаримось побачиться.
(Галя безмолвная падает на руки Назара. Он целует:Хома силится вирвать
ее. Назар отталкивает_ _его и снова целует Галю.)
Назар
_(к сватам)_
Розкажiть полковнику, що бачили i що чули. Скажiть, що його молода при
ваших очах цiлувалась зо мною. _(Галя обнимает его й целует.)_ Бачите,
бачите! Прощай же, мо║ серце, моя голубочко! _(Целуеу ее.) _Я знаю, що
менi робить. Я знайду правду. Прощай! Вернусь, сподiвайся.
(Галя падает без чувств. Назар, закрьiв лицо руками, удаляется. Гнат й
козаки за ним. Хома и свати подбегают к Гале.)
АКТ ВТОРОЙ
Внутренность простой хати, опрятно убранной. На столе горят свечи.
Хозяйка прибирает около печки.
Хозяйка
Господи, господи! Як подума║ш, коли ще_ _ми дiвували, зачу║ш де-небудь
вечорницi, так аж тини трiщать; а тепер... От скоро i третi пiвнi
заспiвають, а вечорницi ще й не зачинались. Нехай воно хоч i свято, звiсно
- колядують, а все-таки час би. Нi, що не кажи, а свiт перемiнився. Хоть
би i запорожцi... Ну, якi вони запорожцi? Тьфу на ┐х хисгь, та й годi! Чи
такi були попереду? Як налетять було з сво║┐ Сiчi, так що тво┐
орли-соколи! Було як схопить тебе котрий, так до землi не допустить, так i
носить... Ой-ой-ой! Куди то все дiвалось?..
_(Покачавши грустно головой,_ _поет.)_
Зоря з мiсяцем над долиною
Пострiчалася;
Дожидалася до бiло┐_ _зорi,
Не дiждалася;
Я додому прийшла, гiрко плакала,
Не молилася, -
Нерозумная, неутiшная,
Положилася,
Ой не спала ж я, все верзлась менi
Нiчка темная
I вишневий сад, очi карi┐,