"Микола Сиротюк. Забiлiли снiги (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Микола Сиротюк.

Забiлiли снiги


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



Книга перша

СЕРЦЕ КЛИКАЛО

Батько мiй був паламарем у слободi,
занедужав на сухоти i помер у молодому
вiцi, лишивши п'ятеро дiтей; то жили вбого,
а то стало ще гiрше. Менi було всього
вiсiм лiт, i я ходив до школи; вчив
дякон i вчив погано. По десятому роцi
мати вiддала мене до Охтирсько┐ бурси,
де я перебував п'ять лiт i спочатку
не мав великого нахилу до науки,
бо вчитель-пiп вiдбивав усяку охоту
вчитись...1879 p. перейшов до Харкiвсько┐
семiнарi┐... Крiм мертво┐ науки
бурса нiчого менi не дала... В семiнарi┐
я пробув 4 роки, не раз хотiв кидати,
але не мав на се "повних лiт",
i перед рiздвом 1882 p. був арештований
з забороненими книжками та деякими
iншими речами; менi було тодi всього
18 лiт... 83 i 84-й роки я прожив на селi
пiд полiцiйним доглядом,
дуже бiдував i не мав роботи.
П.Грабовський


1

Вечiр. За вiкнами сердитий вiтер ганя║ каламутну снiгову вiхолу,
стукотить у замурованi морозом шибки, вовком гуде-ви║ в коминку; скаржно
скрипить голоребре вiття вишень та черешень, тривожно шарудить
кукурудзиння, яким обкладено хату.