"Павло Сосюра. Третя рота (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Павло Сосюра.

Третя рота


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



ПРОЛОГ

Народився я на станцi┐ Дебальцево о десятiй годинi ранку шостого сiчня
1898 року. Народився на тиждень ранiше. Це було так. Мати на останнiм
мiсяцi вагiтностi виходила а вагона, i ┐┐ ударив в живiт гострим кутом
скринi якийсь пасажир. Вiн це зробив ненавмисне. Але менi вiд того було не
легше. Мабуть, вiн ударив мене в лiву половину голови, i вiд того я
народився передчасно.
Мати, коли побачила мою чорну голiвку, крикнула:
"Чорт!" - i знепритомнiла. Мати моя була дуже легковажна i романтична.
На останнiм мiсяцi вагiтностi вона бiгала, переплигувала через тини i,
взагалi, майже не було помiтно, що вона скоро стане матiр'ю. Вона з
походження була (чоловiча лiнiя) сербiянка, хоч прiзвище у не┐ було
Локотош, що угорською мовою значить - "слюсар". Мабуть, у матерi була i
угорська кров. По жiночiй лiнi┐ вона була ║врейкою i укра┐нкою.
Батько мiй був з походження (чоловiча лiнiя) француз, - правильно
прiзвище "Соссюр", навiть з приставкою "де". Пономаренко Пантелеймон
Кiндратович 2, який читав початок цього роману, сказав менi, що я нiякий
не француз i що правильно мо║ прiзвище не "Соссюр", а "Сюсюра" (i вiдкiля
вiн це узяв, бо в документах нашого колишнього волосного правлiння я
дiйсно записаний на прiзвище "Сюсюра"), що у нього був друг його
батрацько┐ юностi, козак iз Кубансько┐ станицi Брюховецька Сюсюра, що в
тiй станицi майже половина Сюсюрiв.
Але дiд мiй пiдписувався "Соссюр" i казав, що наше прiзвище
укра┐нiзували писарi. Можливо, це так i було.
Очевидно, мiй предок, - чомусь менi зда║ться, що вiн з пiвденно┐
Францi┐, Провансалю, - потрапив до Запорозько┐ Сiчi, де писарi i записали
його "Сюсюрою".
Мо┐ родичi, звичайнi селяни i робiтники, кажуть:
"Ми - французи".
А вiдкiля вони це знають?
По жiночiй лiнi┐ батько був карача║вець i укра┐нець, по чоловiчiй теж
укра┐нець. У цього пiд нижньою губою була еспаньйолка, а на пiдборiддi
волосся не росло. Вуса в нього були довгi, козацькi, запорозькi вуса!