"Володимир Винниченко. Бiля машини (Укр.)" - читать интересную книгу автора

груди i кривить товстi його губи злою посмiшкою. Вiн скида синi окуляри й
почина для чогось м'яти ┐х у руках. Маленькi сiрi очi його чудно бiлiють
сво┐ми чистими вiками серед запорошених щок i пильно розглядають шнурок iз
окулярiв.
- Тобто тобi аж нiщо-нiчогiсiнько? - якомога байдуже й навiть
насмiшкувато знов кида║ вiн.

Хима не одповiда║ i старанно вигорта з-пiд машини полову.
- I вчора, може, скажеш, того до мене не вийшла, що знов батько не
пустив?

- Авжеж...

- Хм... А кого ж то вчора Сидiр бачив бiля економово┐ кухнi?
_ I-i-i! - сплеснувши руками, пiдвелась зразу Хима i так подивилась
розкритими очима на Карпа, що кожний, глянувши на не┐, зразу сказав би, що
┐┐ i здивувала, й образила така брехня. Але Карпо по цьому саме й побачив,
що вона тiльки вжива║ дуже знайомого йому засобу брехнi.
- Тобто так не було?
- От нехай мене господь поб'║, коли я вчора бачила ту кухню й того
економа, хай вiн сказиться! Вiн менi потрiбний, як сиротi трясця... Ото
причепився! Не бачила якогось економа... Яке щастя, пхи!
- А де ж у тебе взялася з китицями хустка?
- О!.. Хустка... Тiтка при┐жджали й купили...
- А Гудзя казав, що купив, i ще сам показував Сидоровi...
- О!.. Сидоровi?.. Так... - змiшалась Хима й скорiше нагнулась до
полови.

- Ага, пiймалась!..
- Пхи! Пiймалась... Нiяко┐ я хустки вiд його не брала. Ти раз у раз
чiпля║шся... Як батько не пускали, то чим я винна?.. Потрiбний вiн менi...
Мале, погане...

З-за воза з снопами з'явився Гудзик, i Хима хутко нахилилась, старанно
засуваючи граблi пiд машину.
- Ага!.. Гудзя йдуть... Ось вони тобi зараз скажуть солодке слово...
Стерво!

I, похмуривши лице, Карпо одiйшов до соломотряса.
- Знов iз Карпом? - пропустивши з суворим поглядом повз себе Карпа й
зупиняючись бiля Хими, промовив Гудзик.
- О! "З Карпом!" Вiн менi потрiбний!.. То вiн граблi менi набив, бо усе
чогось спадають... "З Карпом!"
I ображена Хима енергiйно засунула граблi пiд машину.
- Що ж вiн тобi тут говорив таке, що ти так руками плескала?
- "Що говорив"... Говорив, що... А ви нащо усiм розказу║те, що
подарували менi хустку... Усi парубки вже знають... Гарно як!
- Хто розказував? - здивувався Гудзик.
- Хм... ще й нiби не знають!
- Та йди к чорту! Що я, дурний розказувать?