"Оповідання" - читать интересную книгу автора (Шелковенко Олександра)

Він

Він думає, що володіє мною. Він приходить ввечорі, або на вихідні. Я готою йому їжу. Потім йдемо до ліжка. Я роздягаюся, лягаю і покірно розставляю ноги. Дивлюся, як він натягає презерватив на свій напружений член. Мене це не збуджує, мені не огидно - мені просто байдуже.

Він входить у мене. Занадто швидко, і від того трохи боляче. Але я вже звикла.

Він із силою стискає руками мої груди. Занадто. Але я нічого не кажу. Мені легше мовчати.

Я просто чекаю, поки він кінчить. Сама я не кінчаю з ним ніколи... майже ніколи.

Він думає, що це і є справжній секс. А я не хоче його розчаровувати. Мене навіть розважають його спроби створити імідж палкого коханця, Справжнього Чоловіка, секс-супермена.

Йому не везе з жінками. Вони використовують його, але він цього не розуміє. Використовують, щоб самовпевнитись. Або помститися чоловікам. Або просто як живий замінник фалоімітатора. Потім викидають. Але він і цього не помічає.

Мені його шкода. Зрештою, мені навіть подобається ця його наївність.

Інколи в нього не стоїть. Тоді він лягає біля мене і я беру його член у свою руку. Я ліниво масажую його скарб, аж поки той не збільшується до потрібних розмірів. Він просить мене взяти його член до рота Я відмовляюся. Відбрехуюся, ніби це протиречить моїм принципам. Кажу щось за гігієну. Роблю вигляд, що мені огидно.

Насправді, мені просто байдуже. Я могла б це зробити, ще й як! Але не для нього. Не тепер.

Одного разу я попрохала його полизати мою ..... . Він рознервувався, приховуючи свою сором'язливість. Потім гордо пояснив, що він не "лизунчик". З тих пір я не хочу старатися заради нього.

Зранку, або по обіді, він одягається і йде геть. Певно, у свій гуртожиток - розповідати друзям, як він мене "їбав".

Але мені байдуже. Хай тішиться!

Я залишаюся сама. І тоді починається справжнє. Мої мрії.

(с) Олександра Шелковенко