"Афонський пройдисвiт" - читать интересную книгу автора (Нечуй-Левицький Iван)

394

- Спаси вас, господи, i помилуй за добре дiло! - обiзвався Iсакiй.

- I не введи нас в iскушення! - молився отець Єремiя i хотiв перехреститись, але рука його не слухалась i не достала до чола.

- Ой господи! Спаси i помилуй нас, грiшних! Дивнi дiла твої, господи! В головi грають музики, гудуть цимбали та неначе б'ють у бубни, - мимрив отець Iсакiй.

Отець Тарасiй, коливаючись на ногах, збився з дороги, звернув з алеї на траву. На травi покотом спали прочани, чоловiки й баби. Тарасiй, одбившись од поводатара, потрапив на сонних бабiв та молодиць.

- Дивнi дiла твої, господи! Чи я в монастирi, чи на полi бранi ходжу по трупах убiєнних? - метикував отець Тарасiй i наступив на сонну бабу. Баба прокинулась i ойкнула з переляку. Тарасiй опам'ятався й повернув цабе на алею. Копронiдос порозводив чорноризцiв по опрiчних келiях i вертався додому.

- Заплутались трошки коропи в моїй мережi: час приступати до дiла. Заплатять ченцi менi i за поросята, i за iндики, i за ром, i за пуншi… Заплатять щедро, - промовив нишком Копронiдос, почуваючи пахощi чернечих тисячок.

Другого дня Копронiдос послав на базар Мелетiю, звелiв їй купити порося та годованого iндика, а сам побiг у магазин i купив два покрiвцi на аналої. Перед пiзньою службою божою вiн прийшов до церкви заздалегiдь i, викликавши через послушника отця Палладiя, подав йому чудовi парчевi покрiвцi з бiлим полем, з чудовими дрiбненькими квiтками. I ченцi, i послушники позбiгались, щоб подивитись на щедрий дар богобоящого купця.

А пiсля вечернi, того ж таки дня, Копронiдос знов з'явився на монастирськiй алеї. Вiн нiс у руках уже iнший дарунок, зав'язаний у червону велику хустку: печене порося з начинкою для отця Палладiя та печеного iндика для отця Тарасiя. Другого дня знов заманячила на монастирськiй алеї чорна Копронiдосова борода. Вiн знов нiс у руках здоровий узел.

Через зав'язанi кiнцi хустки виглядала синя шовкова матерiя з золотими дрiбними квiточками. Тiєю матерiєю були прикритi здоровi сулiї з горiлкою та пляшки з ромом та з наливкою: то був дар Копронiдоса для отця Iсакiя та Єремiї, прилюбних до горiлки. Копронiдос став потайним чернечим агентом для приставки пляшок з усяким добром для чорноризцiв…

- Та й благочесний же та щедрий на жертви оцей купець-грек! - розмовляли помiж себе послушники та бiднiшi iєромонахи. - Усiм серцем прилип до нашого, а не до iншого монастиря: трохи не що божого дня носить жертви в монастир; наче наш монастир прилюбив його до себе, як прилюблюють чарами дiвчата парубкiв.

Але… ченцi не знали, звiдкiль iшла та прилюбнiсть.