"Вогняний вершник" - читать интересную книгу автора (Бердник Олесь)











КИЇВ

ВИДАВНИЦТВО «МОЛОДЬ»

1989


Художнє оформлення С. Н. Набережних

Друкується за виданням:

О. Бердник. ПОДВИГ ВАЙВАСВАТИ. -

К.: Молодь, 1967.


ISBN 5-7720-0241-4


Повість-феєрія



У Гніздо Материнське вертається Птах З чужинецького вирію, з дальніх доріг… Він лишив тільки втому в південних краях, А надію приніс на знайомий поріг… Перельоти, спочинки, і хмари, й моря — То все лише стежина за обрій, у даль, А у серці палає, горить — не згоря Понадземна самотність, пташина печаль… Десь у темнім просторі мовчазні ключі Попідзоряних птахів долають глибінь, Чути поклик лелечий із неба вночі, Проплива від крила небувалого тінь. Побратими, наш путь до святого Гнізда З чужинецького вирію, з диких пустель, Хай пливе наша втома, як в море вода, Скоро вчуємо поклик від Рідних Осель. Заклекочуть лелеки з Празоряних Хат І зберуться кільцем на блакитний моріг, Бо ж вернувсь довгожданий і зморений брат Із таких безконечних, смертельних доріг…


Я побудую фортецю в серці Людини А. СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ


7



Осіннім листям облітали ночі та дні. Віола майже не відходила од великого рефрактора обсерваторії. Пливло величною рікою зоряне дивоколо, мерехтіли екрани, падали на стіл нові й нові фотографії. Сяйво комети на них збільшувалося, виростало, змінювалося. Потім у комети з’явився хвіст, пишною мітлою простягнувся у просторі. Розвиток хвостатої зорі йшов як звичайно. Та потім сталось несподіване: у комети спереду виріс гострий світловий промінь.

Віола захвилювалася. Дуже рідкісна комета. Такою приблизно була тільки комета Аренда-Ролана. Повне порушення всіх теоретичних передбачень. Невже знову наука нічого нового не відкриє, а лише підтвердить тривіальні припущення, як і при дослідженні комети Галлея? Такий дивовижний шанс торкнутися таємниці, котра може відкрити не лише причини появи комет, а й щось таке, про що навіть не мріє світова наука. Є ж технічні можливості, навіть для незначних потреб витрачаються колосальні кошти, а тут…

Дівчина вирішила порадитися з Надійкою. Після чергування, на світанку, вона помчала до гуртожитку, розбудила подругу. Надійка скочила з ліжка розпатлана, злякана.

— Що трапилося? Нещастя?

— Та ні! Яке там нещастя! Наша комета — типу Аренда-Ролана! Тільки набагато потужніша. Ти розумієш?

— Невже?

— Правду кажу. Ось фотографії…

— Оце так! — раділа Надійка, швиденько вдягаючись. — Класна кометочка! Фантастика! Заковика ученим!

— До чого тут учені? Я хочу сказати інше: комета пройде на відстані всього сто тисяч кілометрів від Землі. Ти розумієш?

— Нічого не розумію. Ти що — злякалася? Землі вона нічого не заподіє. Маса нікчемна. Ну, може, буде феєричний зорепад…

— Я не про те, смішна! Треба використати близьке проходження.

— Як?

— Запустити супутник. Так, як при дослідженні комети Гал-лея. Тільки щоб досліджували не автомати, а людина, учений. Треба, щоб супутник і комета зблизилися максимально. Збагнула? Вивчити хвостату бродягу, та ще таку оригінальну, впритул…

— Віолонько! — зраділа Надійка. — Це здорово! Ти геній!

— Який там геній. Біжімо до шефа…