"Олександр Довженко. Потомки запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу авторапротокола!
Мар'яна (до Скидана)._ Нехай беруть мене i знову везуть. Я тiльки спитати прибiгла... Прости мене, коли казатиму, нiби нас тiльки дво║. Нiби нема тут нi суддi нi народу, нi сусiда злого. Саме тiльки зоряне небо i ми. Це ти, Петре? Скидан_. Я. Мар'яна_. Здоров, здоров, муже, несуджепий друже!.. Скидан_. Здрастуй, нещаслива дiвчино моя. Мар'яна. Ой... Вже не дiвчина i не вдова. Скидан_. Не вiрю очам. Мар'яна_. Так склалась доля... Петре, може, не слiд би говорить про жалощi, так не було ж часу. Скидан_. Час летiв, як вiтер. Мар'яна_. Де ти так довго баривсь? Скидан_. На афганському кордонi, у вiйську гепеу. Мар'яна_. Республiку стерiг, а я загинула. Скидан_. Вже нi. Нiзащо. Гусак_. Товаришу прокурор, запам'ятайте цей дiалог! Тягнибiда_. Мовчи, потворо... Мар'яна_. Як довго час летiв! Скидан_. Кажу, як вiтер. Мар'яна_. Як утомилась я! Гусак_. Вони цiлують одне одному руки! Тягнибiда_. Вiдпилi вiн утратив бездоганнiсть. Жаль. Гаркавий_. Я теж боюсь за долю громадян. Чи вони будуть щасливi? розпочавсь на Скидана. Тягнибiда._ Вона плаче. Мар'яна_. Скажи менi, любий, чому повинна я... Скидан_. Говори до народу, мов серце. Спитай. Гусак_. А що ┐й треба тут? Мар'яна_. Чому повинна я поневiрятись у натовпi вигнанцiв?! Гусак_. Ти жiнка куркулева! Мар'яна_. Не жiнка - жертва! В шiстнадцять рокiв хто меле, убогу сиротину, вiддав за куркуля? Хто заступивсь тодi за мене? О, скiльки слiз я нишком пролила! Всi запевняли мене, що загинув Петро. Скажете, неправда... Чому ж колгоспний лад несе менi замiсть визволення недолго?! Гусак_. Ти карана як клас! Мар'яна_. Я безневинна! Гусак_. А раз ти карана, ти здатна вже, можливо, на зрадливий вчинок. Мар'яна_. Нiколи! Я все життя люблю Петра i все, чому вiн служить! Гусак_. Помовч!.. Я що сказав? Ти здатна на зрадливий вчинок, а здатнiсть на зраду майже рiвносильна факту зради! Мар'яна_. Неправда! Безневинна я! Гусак_. Як безневинна? Покарано ж тебе? З вагона хто втiк? Ти?! (До Тягнибiди)._ Товаришу прокурорi.. Тягнибiда (до Скидана)._ От сволоч... Мар'яна_. Благаю... Одну хвилиночку... Я тiльки спитать, чи не можна... Гусак_. Пе можна-сказано! Не розслаблюй мене сво┐м дурним психологiзмом! |
|
|