"Олександр Довженко. Потомки запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Верещака_. Сказитись!
Гусак_. Вийдiть геть негайно!
Чорнота_. Дозвольте... Як це так!
Цар_. Я чув, що тут письменники при┐хали писати драму з нашого життя.
Верещака_. Не драму, комедiю.
Цар_. Комедiю нам грать ще ранувато.
Гусак_. Не ваше дiло. Що вам треба?
Цар_. Хотiв сказати дещо.
Пасiчний_. Заходьте вечором, прошу вас. Зараз засiда║м.
Мар'яна_. Ну, хай би люди посидiли... Господи...
Гусак_. Вийдiть, вам кажуть! Напишуть вре, що треба, i без вас.
Цар_. Вийдемо, якщо так. Тiльки без нас же ситуацiя часу неповна. Невже
не видите, що зараз ось якраз на нашiй середняцькiй ши┐ хита║ться судьба
столiть. Що в океанi труднощiв людських цiлого свiту щонайтруднiшi люди -
ми. Мов чи наше? Ось свiтове питання. Великий знак доби. Несемо. Хита║мось
на цiлий свiт - сюди-туди. Несемо!
Пасiчний (до Верещаки)._ Чули?
Гусак_. От шкура!
Верещака_. Мо║ чи наше? Це ж дiйсно запорозький Гамлет.
Трубенко_. Товаришi, будь ласка, до вечора не ма║мо часу. Просимо
вийти.
Цар_. Жаль.
Верещака_. Жалi║те?
Цар_. Жаль думок. Може, не зараз, колись би пригодились. Прощавайте.
Входить_ _Скидан._
Скидан_. Ага! Дядько Цар! Дуже радий. Як спiва║ться в пiснi: "Ой що ж
то за шум учинився, дядько Цар у колгоспi появився".
Сторчак_. Не зовсiм.
Скидан_. Он як!
Верещака_. Чому?
Цар_. Не гоцжусь. Нутро непiдходяще.
Гусак_. Хитре?
Цар_. Чого там! Нi над чим хитрити.
Пасiчний (до Верещаки)._ Чули? Самокритика.
Верещака_. Оригiнальне. (До Сiрина.)._ Хоче бочком на дурничку
проскочити в дiйовi особи, в геро┐.
Гусак_. Чорта лисого!
Верещака_. В колгосп, мовляв, не хочу...
Цар_. Не хочу.
Верещака_. Точно... I хочу непомiтно обернутись в позитивний образ.
(Запису║)._
Цар_. Не криюсь - хто не хоче! Трудно зараз бути в негативi: анi тобi
сльози, нi каяття, нi путнього слова Самi злочинства сиплються з тебе, як
з торби.
Верещака_. Перехiдний момент.
Цар_. Мабуть, що так. Племiнник мiй, професор фiзики в Ленiнградi, член
партi┐, так той аж звiдти бачить, що я за один. Пише менi недавнечко в
листi...
Сторчак_. Сам читав!
Цар (да║ Сторчаковi листа)._ На, читай уголос... Пробачте -