"Олександр Довженко. Потомки запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Пасiчний_. Розпавсь наш древнiй хлiборобський свiт. Многосотлiтнiй
панський i куркульський раб, раб сво┐х коней, божий раб, раб латок на
штанях, на свитi i па полi, плюгавий власник усього, чому в iм'я, -
дрiбний; сьогоднi селянин ста║ iсторi┐ суб'║ктом, творцем ┐┐ разом з
робочим у колгоспi. Нiчого рiвного нема в минулому. Все безпримiрно в цю
нiч, товаришi, все надзвичайно.
Уляна_. Що вiн ка?.. Господи.
Нечитайло_. Не второпав. Говорить, мов газету чита║. Почнеться, каже,
таке... що голови одне одному поодрива║м.
Шум авто. Входить Вигура._
Вигура_. Гей! Алло! Хто тут Скидан?
Скидан_. Я Скидан. Хто будете i звiдки?
Вигура_. Iнструктор Вигура з Наркомзему. Як дiла?
Скидан_. Дiла, товаришу, високi. Здрастуйте.
Вигура_. Куркулiв викинули?
Скидан_. Так. В цю нiч навiки розчахнувся наш свiт i став безповоротно
iншим, i ми це чу║мо всi тут, всяк по-сво║му.
Вигура_. Вiдповiдальний час. I пильнiсть тут потрiбна зараз, як
нiколи... Колгоспникiв у вас багато?
Скидан_. Пiвсела.
Вигура_. Збирайте зараз же загальнi збори, i щоб до ранку були всi в
колгоспi.
Гусак_. ксть, до ранку всi в колгоспi.
Вигура_. Всi сто процентiв, чу║те? Ре║стр, протокол, чин чином i без
церемонiй. Я скоро буду... От дiла!.. Пока!..
Скидан_. Чекайте. А як хто не схоче?
Вигура_. Як схочете, то схоче, а як не схочете - нарiкайте на себе. Нам
у дрiбницях розбиратись нема часу. По особистих настроях ударить треба
так, щоб загуло, i квит... Одiйдiть од машини! (З-за сцени)._ Давай!
Рев авто. Вбiга║_ Лаврик._
Лаврик_. Дядьку Петро! Сiльрада горить!
Всi бiжать на пожар. _
Скидан (один)._ Пролог закiнчено. Почина║ться дiя.
КАРТИНА ДРУГА
На майданi бiля Скиданово┐ хати. Пiд горою видно пiвсела. А за селом
Днiпро синi║. Видно далеко. Щось урочисте в кра║видi, щось навiть
величне._
Скидан_. Хто там?
Цар (за сценою)._ Можна ┐хать!
Скидан_. Цар?
Цар_. Я.
Скидан (до хати}._ Трохиме!
Пасiчний_. Iду! (Виходить з сiней)._ Як все змiнилося! Чотири днi - i
все стало iншим. Вже не село ми - колгосп. Не просто Бiлохатка - "Пам'ять
Ленiна". Все перетворилось. Усе вимага║ негайно┐ ново┐ вiдповiдi: люди,
конi... навiть небо. Дивись, зовсiм неначе iншi зорi! Вiршi склав би, так
все хороше. Сьогоднi от не спав уже другу нiч, складав ось плани для
району... Везу, землi не чую пiд ногами. А думок!.. Тисячi!
Ск_идан_. Бачу.
Пасi_чний_. От ми сто┐мо з тобою вдвох. Координати нашi: Москва - Ки┐в