"Олександр Довженко. Потомки запорожцiв (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Запорiжжя - Днiпро - тридцятий рiк... Оба неголенi, одяг - грiш цiна, i
нiякого виду. Але ми сто┐мо здивованi, Петре! I свiт здивований не зводить
з нас бiноклiв!.. П'ятий день! Ти це почува║ш?
Скидан_. Я всi слова тво┐ люблю. Вони як хлiб.
Пасi_чний_. Але ти в тривозi, бачу...
Цар (входить)._ Можна ┐хать.
Пасiчний_. Iдем. Тепер головне - щоб ми народ любили i друг друга, а
решта... гори перевернемо, ┐й-богу!.. (До Царя)._ Скажiть, коли забирали
Заброду, Буланого, Баса, чого ви плакали?
Цар_. Не питайте.
Пасiчний_. Вам було страшно? Жаль? Чи Заброда вас злякав, коли став
клясти наше життя, i степ, i навiть дощ закляв, собака.
Цар_. Кажу, не питайте.
Пасiчний_. Чи, мо, коли Скидан сказав ┐м па прощання: "Геть! Доволi
пострiлiв, палiйств i саботажу. Вже ви для нас по земляки. Ви - минуле.
Всi вашi пристрастi - минуле..." Добре сказав, Скидане!
Скидан_. I раптом загорiлася сiльрада.
Пасiчний_. Еге. От була нiч!
Цар_. Що згадувать тепер. Нехай вже буде так, як вийшло. По┐хали!
Пасiчний_. Ну?
Скидан_. Щасливо.
Пасiчний i Цар виходять. Пауза._
Щось буде - чую. Реве худоба по почах у полум'┐ пожеж, i тужать пси
куркульськi у кошарах тугу. I пахне самогоном з хат i з клунь, i кров'ю
коней i корiв... Я весь в тривозi.
Входять Гусак, Гаркавий i_ Тягнибiда._
Гусак_. Я вимагаю арешту Царя!
Скидан_. Ти? Харитон Гусак? Ти вже вага║шся?
Гусак_. Так. Цебто не я... Товариш Вигура, що був про┐здом... Ось
прокурор з району.
Тягнибiда_. Тягнибiда Степан. (Подав руку)._
Скидан_. Скидан. Царя заарешту║те хiба разом зi мною.
Тягнибiда_. Ого! Як кажуть, тiльки через труп,
Скидан_. Отже. (До Гусака)._ Що вам заподiяв Левко Цар? Тобi й Вигурi?
Гусак_. Вiн зiпсував нам рапорт, гад! Вiн стопроцентнiсть нашу трохи не
зламав у всерайонйому масштабi!
Скидан_. Чим саме?
Гусак_. Одмовився вписатись до колгоспу. Хiба не чув? Ти ж голова. (До
Тягнибiди)._ Товаришу прокурор!?
Гаркавий_. Та як вiдмовився. Навiть говорить не став. Я, каже, з тобою,
себто з Гусаком, не те що до колгоспу, до вiтру рядом пе пiду!
Тягнибiда_. Цiкавий тип...
Гусак_. I абсолютно пiдозрiлий. Прошу послухать: коли не все село, одна
лише людина одмовилась вступити до колгоспу, - хто пiдпалив сiльраду?
Вона! (До Тягнибiди)._ Стьопо, дай цигарку.
Гаркавий_. Дозвольте. Цар же записався, коли ти став крутити телефона.
Гусак_. Хвилинку... Дай закiнчити думку. Так от, по совокуппостi
причин, а саме: саботажу влади, палiйства Державних установ...
Скидан_. Не палив. Пiд час пожежi Цар лежав коло мене долi й плакав.
Гусак_. А чого вiн рлакав? (До Тягнибiди),_ Стьопо, спитай, чого цей