"И.Ф.Драч. Крила (Укр.) " - читать интересную книгу автора

В орлинi крила одягнути мить.

Аж тут перо упало солов'їне,
В нiм - мiсяць в сонцi,
все воно - промiнне,
Всю душу воно вилюбить до дна -
Перо - екстаз, перо - самотина.

I здався я. Совине взяв. Орлине.
I жайворове взяв. I солов'їне.
I кожне з них вмочаю у Днiпро.
Яке ж це зараз у руцi перо?

Чому ж тулю до серця всi цi пера?
Чому душа захланна, ненажера,
Хай в iншiм - щедра,
тут же - хай напасть,
I жодне на вимiну не вiддасть?!

Чому їх сила завжди на завадi -
Й вони в душi взаємно переклятi,
Й коли гримить свiтiв лихий огром,
Найбiльш пишу нiмим своїм пером?!

ЗАЛIЗО

Як шалено росте залiзо,
Лiзе в танки, в ракети, в броню,
Лiзе в тiло i в душу лiзе.
Чим цей рiст його зупиню?!

Лiзе в доповiдi i в спiчi
З нутровини, з ядра землi.
Став залiзним я втричi аж вдвiчi,
Ми, з залiза, залiзнi i злi.

Бо залiзо залiзло повсюди,
Людство глухне од скреготу зла.
На мої на залiзнi груди
Аж заточується бджола.

Я залiзно зимую у лiтi,
Залiзняк я села i зела.
Од залiза на лютiй орбiтi
Аж заточується Земля...

ТЕПЛI ДЖИНСИ

У випускну i п'яну нiч
Йшли нiж на нiж i сiч на сiч