"Весна-красна" - читать интересную книгу автора (Вишня Остап)

Нова порода

Холодцю вже на столі не було: холодець уже гості поїли.

А холодець був — не холодець, а поема — ну, танув у роті, і квит! Сам танув!

Холодець-бо був із ніжок, із часником, з морковкою і з лавровим листом…

Після холодцю подане було на стіл смажене порося.

Люб'язна хазяйка, ставлячи порося на стіл, дуже мило і дуже гостинно промовила:

— Даруйте нам, дорогі наші гості, що порося трохи переросло: йому вже три місяці!

Один дуже поважний гість дуже ввічливо промовив:

— Не турбуйтеся, хазяюшко, поїмо.

Другий гість, який, очевидно, непогано розумівся на питаннях розвитку тваринництва і зосібна свинарства, авторитетно заявив:

— Тримісячне порося, як про це говорить наука — зоотехніка, відрізняється від місячного поросяти тим, що з тримісячного поросяти значно більше наїдку! Будьмо!

Підвівся хазяїн:

— Ні, товариші! Прошу вас поки що не будькати! Прошу вас, дорогі гості, вгадати, якої породи єсть дане порося? Хто вгадає, тому буде видано найсмачніший шматок даного поросяти — хвіст.

— А я знаю, а я знаю! — підхопилася симпатична блондинка. — Це поросяточко не інакше як системи леггорн.

— Так леггорни ж кури, а не поросята! — поверг в униніє симпатичну блондинку знавець на свинарстві.

— Дивись! Хіба кури? — почервоніла симпатична блондинка. — А я все життя — й до заміжу, і після заміжу — гадала, що леггорни — поросята!

Бухгалтер, дуже серйозна людина, завважив:

— Порося це — решетилівської породи!

— Нема решетилівських поросят, — промовив хазяїн. — Ви, товаришу, переплутали поросята із смушками! Є решетилівські смушки, а не поросята.

— От бачиш, Ваню, — накинулася на бухгалтера бухгалтерша. — Не знаєш, не лізь! А ще ж і шапку носиш з решетилівського смушка! Це порося або першерон, або брабансон! От!

— Ой боже мій! Змішали, Акилино Гурівно, поросята з жеребцями! Ай-ай-ай-ай!

Дехто з гостей згадував і про симентальську породу свиней, і про кохінхінську, і про плімутроків.

— Ні, дорогі гості, — підвівся знову хазяїн, — бачу, що не вгадаєте! Ніколи не вгадаєте! Доведеться мені їсти самому найсмачніший шматок даної поросятини. Це, дорогі гості, порося породи…

— Якої? — підстрибнула симпатична блондинка.

Хазяїн витримав відповідну паузу й урочисто промовив:

— Вибракуваної! Вибракуваної породи це порося! От якої!

— Нова порода? — зацікавились гості.

— Порівнюючи не стара, — пояснив хазяїн, — але останніми часами розповсюджується. Дане порося, приміром, виплодилося в підсобному господарстві Маріупольського мішторгу, де директором був тов. Прилуцький. Спочатку воно, це порося, в числі 21 своїх соплеменників було, як і інші, йоркширської породи. А коли воно, разом з двадцятьма іншими соплеменниками дійшло тримісячного віку, воно було перепородуване відповідним актом з йоркширського на вибракуване… Може, ви мені, дорогі гості, не вірите? Так тоді повірте авторитетному листові до редакції газети «Радянська Україна» секретаря Маріупольського міськкому КП(б)У за № 152, де сказано, що справді в грудні 1947 року в підсобному господарстві було забито 21 порося на підставі вибраковочного акта!..

— А які характерні ознаки поросяти вибракуваної породи? — зацікавились гості.

— Вони, — пояснив хазяїн, — недовговічні, але, як ви самі маєте змогу переконатися, дуже смачні. Деякі з них живуть довше, доживають солідного віку і досягають солідної ваги, — це в тому випадку, коли вибракуване порося переходить у власність, приміром, заступника директора Маріупольського мішторгу Соколова.

— А чому так? — запитали гості.

— А тому, — пояснив хазяїн, — що таке порося годується на підсобному господарстві безплатно, отже, годується добре і має відповідний догляд. Може, ви мені, дорогі гості, не повірите, так повірте тому ж таки авторитетному листові секретаря Маріупольського міськкому, де сказано: «У підсобному господарстві відгодовується свиня заст. директора мішторгу т. Соколова, який за догляд і відгодівлю її не платить»…

— А які перспективи вибракуваної породи свиней? — запитали гості.

— Перспективи смачні! — відповів хазяїн. — Пригощайтеся і самі переконаєтесь.