"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

А далi солов'у слухають довгу й тасмничу морзянку поцiлункiв, яку ми
можемо передати хiба що найщедрiшою багатокрапкою.


- Що то за хмарка пливе, Азазеле?
- Де?
- А он - понад лiсом...
- Господи! Це ж не хмарина, а божа перина! Не спиться старому, кари на
нього небесноу немас! Катасться по парафiу опiвношник!.. Ану, хутенько
ховайся за моу крила, щоб Всевидющий не побачив...
А з неба уже гримить Гучномовець:
- Азазеле, де ти?
- Ось я! - озивасться хлопець.
- А що там у тебе за крилами?
- Тiнь моя.
- Гарна тiнь твоя... Вродлива... Викапана праматiр рва... I що ти з нею
робиш, Азазеле?
- Славлю iм'я твос!
- Як це?
- А от послухай...
I вiн заспiвав янгольським голосом:

Нiч яка, господи, мiсячна, зоряна,
Видно, хоч голки збирай!..

I сказав Гучномовець:
- Це добре!
Лiг Всевишнiй на теплу перину та й поплив над грiшною землею далi. А
хлопець знову вдарив по золотих струнах:

Ой не свiти, мiсяченьку,
Не свiти нiкому...

Ой, давно це було. Вже й того бога немас, а закоханi i досi за небом
пильнують...
Вранцi на небi стався шарварок. Херувiмчики вмочували пензлi у веселку
i, зазираючи у шпаргалку, сумлiнно мазали на хмарах:
"Солiсти янгольського хору! Всi, як один, вiддамо славоспiви своу
Всевишньому!"
"Спасибi, боже, вам за те, що ви нам сонце запалили!"
"Янголятам до 16 вiкiв дивитися на грiшну землю - зась!"
"Слава нашому батьковi рiдному!"
"Пийте божественний нектар!"
"У раймазi с великий вибiр арф та нiмбiв усiх розмiрiв i фасонiв".
"До вiдома солiстiв янгольського хору: _згуртовано здамо крила у
небесну чистку_! Строк - три доби".
Навiть на Мiсяць причепили табличку:
"Зривати з неба зiрки суворо заборонено!"
Того ж дня оповiдали першу сатиричну притчу:
"Один янгол запитав другого: "Де ти сьогоднi во славу спiвасш?" - "Я?