"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

Нiде, - вiдповiдав той. - А ти?" - "А я - напроти тебе..."
Бiля бочок з нектаром реготали.
Янгол Азазел пустив по свiту свiженький афоризм:
- На бога сподiвайся, а сам не зiвай.
Авторитет Всевишнього хитався.
Другого дня Наймудрiший викликав до себе серафiмiв з трубами i наказав:
- Свистати всiх нагору!
Потiм вiн зачинився у Канцелярiу з головнокомандувачем вiйська
небесного архангелом Михаулом.
За годину сполоханi трубними звуками янголи вже юрмилися на подвiр'у
Божоу Канцелярiу. Подейкували, що Всевишнiй i головнокомандувач сидять i
обговорюють якийсь "блискавичний план". Ходили чутки, що з того сидiння
великий грiм буде. У повiтрi пахло озоном...
Блискучий князь Семiазас божився, що такого не було ще з часiв
грiхопадiння Адама i рви:
- Пам'ятайте, тодi до дерева пiзнання поставили вартового херуба з
вогненним мечем...
- А тепер до дiвчат приставлять?
- Киньте жарти! Ви чули, що утнув Азазел?
- Знову вiн?
- Авжеж! Вiн здав крила у чистку...
- Не може цього бути? Скорiше Азазел вiддасть боговi душу, анiж крила!
- Щоб чорти нiмб у Всевишнього вкрали i хулахуп крутили, коли я брешу!
Справа у тому, що вiн здав крила не у небесну, а у земну чистку... А там -
три роки треба чекати! До того ж для нестандартних замовлень у них нема
устаткування. З однаковим успiхом Азазел замовив би ум вивести плями на
Мiсяцi. Тепер вiн сидить собi у вишневому садочку i Всевишньому дулi
крутить... Хитрюща штучка цей Азазел!
Опiвднi з Божоу Канцелярiу, як вихор, вилетiв янгол-охоронець престолу
господнього.
- Янгола Рафаула до Всевишнього! - розкотисте гукнув вiн.
Янгол Рафаул миттю пiднявся на своух могутнiх крилах.
Всевишнiй та головнокомандувач вiйська небесного архангел Михаул
схилилися над величезною картою свiту.
Архангел рiшуче рубав повiтря рукою:
- З Атлантидою ми покiнчимо одним ударом! Завдяки цьому ми одержимо
казковi запаси стратегiчноу сировини - кiлькасот мiльярдiв (а може, й
бiльше - я рахувати не мастак) куболiктiв добiрноу морськоу води.
- Як так? - не втямив Всевишнiй.
- Згадайте майбутнiй закон майбутнього Архiмеда, - скоромовкою пояснив
генерал i у захватi продовжував: - Далi ми вийдемо на рубежi рвропи. Це
класичний стратегiчний плацдарм, не скористатися яким було б просто
грiшно!
- Подалi вiд грiха, Михайле! - суворо застерiг Всевишнiй.
- Слухаюсь! В рвропу ми вторгнемося двома могутнiми потоками - з норда
й зюйда. Розрiжемо бiлий континент одним ударом i вiзьмемо в залiзне
кiльце штормiв. Найбiльшi пункти опору безжалiсно оточимо з усiх бокiв!
Одрiжемо вiд усього свiту! Накрисмо! Знищимо з лиця Землi! Кiлька
надпотужних стомегатонних блискавок довершать справу! I тут ми одержимо
прекрасний стратегiчний плацдарм, не скористатися яким було б просто