"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

нiсенiтницю? Та останнiй злидень засвiдчить, що краще ночувати у хатi, нiж
просто неба пiд кущем. Самi подумайте: а раптом пiде дощ?
Пiсля нетривалого судового засiдання порушникiв покарано на довiчний
строк i обох ув'язнено в печерi Додосл. Суддi зустрiли цей вирок з великим
задоволенням.
Янг БРЕХУНЕЛ.

ГЛЯДАЧ СХВАЛЮр
У театрi "Одного Глядача" вiдбулася прем'сра новоу музичноу комедiу
"Ех, яблучко!" Картини райського життя дихають життсвою правдою, хоч дещо
i переобтяженi нежиттсвими образами Адама i рви. Хвилюють свосю емоцiйною
силою сцени грiхопадiння, вiдтворенi в оголенiй реалiстичнiй манерi. На
жаль, сцени вигнання з раю мають дещо декларативний присмак. Демагогiчнi
натяки, що лунають в монологах Спокусника, зайвi. Але в цiлому суворий
Глядач схвалив нову виставу.
Сер ТЕАТРАЛ.

МЕТКИЙ ГЕНЕРАЛ
Учора в рай-мазi видавали мiсячнi пайки райських яблучок. Ще зранку
утворилася величезна черга. Коли за пайкою прийшов головнокомандувач
вiйська небесного Михайло Архистратиг, черга вже губилася за рогом базовоу
хмари. Але генерал не розгубився. Вiн дав коротку команду:
- Крррю-гом!
Таким чином архангел Михаул ще раз продемонстрував свiй талант тонкого
стратега i, як i належить хороброму воуновi, опинився на чолi.
Арх БАХВАЛ.

ГОЛОВНЕ - ПИЛЬНIСТЬ
Янголи Сампсiх та Анагемас до нестями покохали одну дочку людську на
iм'я Рахiль. Але вони нiяк не могли з'ясувати, до кого з них Рахiль
прихильнiша. Вона охоче хилилася до обох, правда, жодному не даючи
переваги. Аби покiнчити з цим непевним станом невагомостi i нарештi
розв'язати пiкантну тасмницю, Сампсiх запропонував Анагемасовi:
- Брате мiй небесний! Треба нам випробувати Рахiль. Зробимо так. Коли
прийдемо до неу додому, давай удамо, що сваримося, i влаштусмо дуель на
блискавках. Але насправдi спопеляти один одного не будемо. Потiм обидва
попадасмо, нiби нашi душi вже вiдлетiли до бога.
- I що ж ми цим з'ясусмо? - запитав Анагемас.
- А от що! - вiдповiв Сампсiх. - До якого трупа Рахiль кинеться
першого, того трупа вона i кохас дужче.
- Може, ще й поцiлус! - у захватi вигукнув Анагемас.
Так вони i зробили. Прийшли i посварилися. Блискавки! Грiм! Коли на цей
гвалт Рахiль вбiгла до кiмнати, до побачила, що обидва коханцi валяються
на пiдлозi i не дихають. Дiвчисько кинулося... до шафи.
- Виходь, Атаркуфе! - радiсно покликала вона. - Цi два дурнi повбивали
один одного!
Отака-то вiрнiсть у дочок людських...
Янголи, будьте пильнi в iнтимних дiяннях з мальованими красунями.
Нектарiй де АМБРУАЗ.