"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

робочого дня. Патрiарх, мов храмовий жебрак, канючив перед зачиненими
дверима прийомного чистилища:

Сонце низенько,
Вечiр близенько,
Зглянься на мене,
Мов серденько!..

Крiзь обшитi вогнетривкою дiдьковою шкiрою дверi чистилища почувся
обурений голос сторожовоу вiдьмочки:
- Я ж вам вже чортi-скiльки казала: прийому нема i не буде! Тиждень
боротьби з тяганиною закiнчився! Слiд було вкладатися у вказанi строки!
- Серденько мос...
- От же зловреднi цi старички!..
- Ходiмо додому, тату, - похмуро сказав Хам.
Удома Ной, знесилений тижневою боротьбою з тяганиною, розпачливо
оповiдав:
- Сини моу! Я вибив з цих колодникiв дев'ятнадцять резолюцiй, виканючив
сорок один пiдпис i вимолив тридцять шiсть штампiв та печаток рiзноу
конфiгурацiу - трикутних, чотирикутних, прямокутних, круглих та овальних,
малих i великих. Менi лишалося вполювати лише пiдпис головколодника, аж
тут - о лишенько! - тиждень боротьби закiнчився. Тепер оголосили мiсячник
боротьби за удосконалення прийому вiдвiдувачiв. А вже удосконалюють -
зовсiм страх! Хоч у стiну головою бийся. Та хiба допоможе? Тiльки гулi
наб'сш. Поки не удосконалять, прийому не буде...
- Тату! - раптом звiвся на ноги Хам. - Благословiть на подвиг, тату!
I з цими словами вiн рiшуче взяв зi столу проект ковчега, що вiд
химерноу сумiшi пiдписiв, кольорових резолюцiй та рiзнокалiберних печаток
i штампiв нагадував дивовижний мистецький шедевр, що й не снився навiть
абстракцiонiстам.
- Невже пiдеш? - ще не вiрячи, запитав Ной.
- Пiду! - твердо запевнив Хам.
- Дорогий братику, - розчулився Iафет, - коли що, не хвилюйся, я на
твiй похорон складу зворушливу промову.
- А я. Хаме, - розбурхався й Сiм, - на поминки заколю твого кабана! Щоб
твоя жiнка з тим о доробалом клопоту не мала... Чи, може, ти дозволиш
засмажити ще й своух поросяток?



8. ЦИРКУЛЯР ДРУГИЙ

Мабуть, в очах Хама таки було щось дике. Щось таке, що одразу
насторожувало i породжувало в серцi невиразний неспокiй. Вiд таких очей
слiд або тiкати, або негайно на них реагувати.
Чарiвнiй вiдьмочцi, що всевладне панувала в прийомному передпокоу
тутешнього патрiарха, тiкати було нiкуди. Бiльше вiд того - навiть
протипоказано: вона виконувала тут обов'язки каменюки на шляху. Кожен, хто
ломився до святая святих, мусив на нiй обламатися.
Тому-то вона - ледь зазирнула в очi Хама - негайно й рiшуче