"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

КНИГА ТРЕТЯ. МЕМУАРИ ПРОРОКА САМУтЛА

"I зрiс Самуул, i господь був з ним; i не залишилося жодного iз слiв
його, щоб не виповнилися. I пiзнав весь Iзрауль, вiд Дана до Беер-Себи, що
Самуул угоден бути пророком господнiм".
КНИГА ЦАРСТВ, розд. 3. ст. 19 - 20.


ЗШИТОК ПЕРШИЙ

Коли хтось хоче мене засмутити, то дошкуляс менi оповiдкою про святого
духа, що зглянувся на мою матiр i зiйшов на неу. Це сталося рiвно за
дев'ять мiсяцiв до мого народження - нiч у нiч, а мiж ними стiльки днiв,
скiльки треба для плоду у черевi. Ви запитасте: а чим же святий дух може
дошкулити благовiрнiй людинi? Адже всiм вiдомо: святий дух - iстота
безтiлесна. Якщо вiн зiйде навiть на дiвицю непорочну, вона й лишиться
непорочною. Хоч би й народила дитя пiсля того. То чим же дух менi
дошкуляс?
Вiдповiдаю: дух духом, а без попа не обiйшлося.


Тато мiй Елкана (та чи батько вiн менi?) i мати моя Анна (кажуть,
гарною замолоду була) прийшли в мiсто Сiлом до Скинiу, де стоуть у коморi
чудодiйний Кiвот Заповiту. А прибули вони, щоб вимолити у Кiвота дитину,
бо вже кiлька лiт були у шлюбi, а господь ум дiточок все не давав.
Тато мiй Елкана ( та хто вiн менi?) в Сiломi одразу подався на базар
дещо продати вiд ланiв своух i дечого купити у ремiсникiв сiломських вiд
майстерень ухнiх. А мати моя Анна смиренно ступила в Скинiю - Дiм божий,
встала перед чудодiйним Кiвотом на колiна i вiд усього серця взмолилася до
господа нашого:
- Милосердний пане Всевишнiй! Зглянься на скорботу раби твосу, не
забувай мос горе i дай радостi, що всiм дасш. Дай рабi твоуй дитятко!
Священик, що був присутнiй тут, спiвчутливо прислухався до щирого
молiння гарненькоу прочаночки:
- Якщо це буде хлопчик, я вiддам його служити в Дiм твiй, о
Всемилостивий, щоб був вiн рабом твоум в усi днi життя його!
- Дщер моя! - тут озвався святенник замiсть господа. - Я почув твос
молiння, горе твос пiзнав i зглянувся на твою скорботу. I от вiд жалю до
тебе кажу: цю нiч я дозволяю провести тобi тут, у Скинiу, перед Кiвотом
Заповiту. I взмолимося удвох, щоб зiйшов на тебе дух святий i зросив твос
безплодне чрево. Хай подвигне нас на всенощну вiдправу палка любов до
ближнього свого!
Це була така велика милiсть, якою мало хто мiг похвалитися. Мати моя
Анна з тихою радiстю погодилася на всенощне молiння устами уу та устами
доброчесного слуги божого.
А на ранок привiв святенник дуже потомлену всенощною вiдправою Анну до
чоловiка уу Елкани i сказав йому: