"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

- Зiйшов дух святий на жiнку твою i чрево уу розпечатав. Але пам'ятай:
якщо господь у милосердi свосму дасть вам хлопчика, ти, Елкано, не забудь
привести дитя в храм божий на служiння в усi днi його. Бути рабом у храмi
- честь, бо раб цей - божий.
I справдилося пророцтво його!
Через дев'ять мiсяцiв - нiч у нiч - народився хлопчик. I нарекли його
Самуулом.
Самуул - це я.
Колишнiй велелюбний святенник - теперiшнiй верховний жрець храму
божого, преподобний старець Iлiй.
Я - раб його у храмi.


Важка праця в мене, неприсмна й принизлива.
Мию я пiдлоги в келiях верховного жреця Iлiу та лихих синiв його -
преподобних Офнi та Фiнесса, виношу помиу i стульчаки ухнi та виконую
рiзну чорну роботу. А у вiльний час стовбичу аз недостойний на вартi бiля
Кiвоту Заповiту.
Це така собi непоказна скриня, але мiстка й важкенька, що стоуть в
окремiй коморi. З бокiв у неу - по двi ручки. Це для того, щоб зi скринею
зручнiше було тiкати, якщо зненацька наскочать на Сiлом вороги нашi.
Навколо неу прочани та мiсцевi богомольцi лобами своуми вибили в гранiтнiй
плитi хоч i вузенький, але глибоченький рiвчачок. Вночi я спочиваю в
штучному кам'яному ложi цьому, бо плоть мою дуже висушила убога i пiсна
пайка моя.
У скринi (а це всi знають) мешкас нинi сам Всевишнiй з усiм сонмом
безтiлесних янголiв своух. Так запевняс верховний жрець Iлiй, i всi вiрять
йому. А я не знаю, бо нiколи ще не зазирав пiд дашок Кiвоту.
Навiть уявити собi моторошно й важко, яких жахливих поневiрянь зазнав
господь наш, якщо вiрувати словам Iлiу. Подумати тiльки: Всевишнiй
змушений був залишити престол свiй на Сьомому небi та райський масток на
Третьому i переселитися в злиденну скриню. Зрештою, воно й не дивно: як
богом обраний народ Ерес-Iсраелю з усiх кордонiв оточують богопротивнi й
нечестивi хананеу, аморреу, хеттеу, ферезеу, свеу, гергесеу, моавитяни,
аммонитяни, мадiанитяни та фiлiстимляни, так i Всевишнього нашого оточили
боги нечестивi ухнi Ваал, Астарта, Молох, Мелькарт, Ормузд, Мардук, Елом,
Бел, Асур, Сiн, Ану, Нергал, Адар, Мерiдах, Бiлiт разом з потворними
iдолами, охочими до розбою та кривди. Виходить, виперли вони Всемогутнього
з теплого i ясного неба i силою свосю примусили його самозаточитись у
холоднiй i темнiй скринi.
Я думаю про це, але мовчу, нiмий, аки риба, щоб за балачками не
погрузнути в багно крамоли та сресi. Бо настромлять тодi плоть мою на
довгу й гостру палю або очищатимуть душу мою вiд грiхiв вогнем на
привселюдному видовищi.


Верховний жрець храму божого Iлiй та преподобнi сини його Офнi та
Фiнесс називають мiж собою Всевишнього просто - Сундук, а для мене не
шукають у словниковому фондi свосму iнших слiв, крiм "бовдур", "чмур",
"iдiот", "кретин" або ж "йолоп". Навiть "дурня" для мене шкодують.