"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора - Усi вказiвки Згори - генiальнi!
- Осанна! Осанна! Осанна! Iнодi повз хмари пролiтас по дорозi в раймаг необережний янгол i нараз штопором тiадас, завихрений надпотужною "осанною". - А щоб ви сiрки напилися! - безсило ласться янгол, пiрнаючи в стратосферу. - А щоб вам смолою пельки позалiплювало! - свариться вiн. - А щоб ви завили вiд мук пекельних! - бажас бiдолаха вiд щироу душi, тяжко гепаючись на твердь земну i ламаючи крила внаслiдок невдалоу вимушеноу посадки. Контингент падших янголiв неухильно збiльшувався. А серед земних богодухих створiнь поширились реальнi уявлення про iстинне раювання. Бiля бочок з пивом одразу побiльшало нероб. Вони швидко опанували високе мистецтво славословити того, хто ух частус... Саме в тi славословнi днi Всевишнiй викликав на чергову оперативну нараду двох наймогутнiших серед потойбiчних сановникiв архангелiв - небесного теоретика, красунчика й чепуруна Гавриула та головнокомандувача вiйська небесного, вкритого, мов дракон залiзною лускою, усiма можливими й неможливими звитяжними вiдзнаками, якi сучасним стратегам й не снилися, архангела Михаула. Всевишнiй завжди викликав не бiльш як двох архангелiв. З одного боку, це пiдкреслювало його нечувану демократичнiсть (один проти двох!), а з другого боку, завжди забезпечувало Наймудрiшому вирiшальну бiльшiсть голосiв, оскiльки бог-отець, бог-син i бог-дух святий в його трисдинiй особi незмiнно голосували одностайно. Усi трос трималися твердоу й непохитноу вiри: вони вiрували у власний Генiй. Само собою, усяка решта погодьтеся, подекуди саме придурки пречудове пасують принциповi колегiальностi i створюють неповторний демократичний антураж. Та перейдемо вже вiд небесних плiток до конкретних справ небесноу канцелярiу. - Вельмишановнi панове архангели! - гучно мовив Головуючий, вiдкриваючи нараду. - 3 часiв вiкопомного Всесвiтнього Потопу ми досягли у такiй важливiй ланцi нашоу дiяльностi, як змiнення вiри святоу, незаперечних успiхiв. Архангел Михайло споважнiв. - Супермегатонними блискавками одним махом спалено мiста Содом та Гоморру! - не вгавав Гучномовець. Головнокомандувач, з голови до нiг одягнений в нагородну луску, набундючився. - Проведено блискучу каральну акцiю пiд кодовою назвою "Десять покарань ргипетських"! Михайло з удаваною скромнiстю кахикнув. - Вирiзано до ноги племена хананеян, фiлiстимлян, аморреян та iнших iновiрцiв! Михайло грiзно набурмосився i забряжчав нагородною лускою. - Успiшно завершено тисячi дрiбнiших, але завжди тотальних по нещадностi акцiй, якими всi ми можемо заслужено пишатися. - Так точно! - не втерпiв Михайло. - Хвала тобi, господи! - пiдтримало його ревище за вiкном, аж вiкна задеренчали. |
|
|