"Юрiй Ячейкiн. Бiблiйнi пригоди на небi i на землi" - читать интересную книгу автора

стогонiв, аж нудно стас, як на поганенькiй виставi з виробничою тематикою,
позбавленоу напруги i драматизму. Усi цi ганебнi явища переконливо
свiдчать про грубi порушення пекельного режиму, затвердженого великою
печаткою та особистим пiдписом Вашоу пекельноу Величностi.
Приймiть цi вопiющi рядки до найпильнiшоу уваги".

А ухня Величнiсть не бюрократ, вони негайно вiдповiдають:

"Шановна великомученице!
За твоум листом заходiв вжито:
а) старшому наглядачевi вiддiлу переварки у сiрцi г/д за службовi
злочини поламано роги i розжалувано у рядовi грубники;
б) майстра пiдвiддiлу розпечених сковорiдок пана Копитка надiслано на
курси пiдвищення квалiфiкацiу з обов'язковими практичними заняттями -
лизанням пателень;
в) за вiдсутнiсть моторошних зойкiв та потойбiчних стогонiв
обслуговуючому персоналу оголошено сувору догану.
Вельзевул".

А твоя душа, Марфо, натхненна успiхом, - нову скаргу, третю,
четверту...
I нарештi настас знаменна мить, коли за твос нечуване сумлiння сам
Князь пiтьми Вельзевул Люциперович де Лекло запропонус тобi свiй хвiст,
роги i копита та й розчулено скаже:

"Вона мене за муки полюбила,
А я уу - за розумiння ух..."

Словом, не журися, непорочна дiво Марфо. Побачиш, все буде так як по
писаному.
Твiй нiкчемний брат, смиренний слуга божий,
молодший пророк IОНА".


I що б ви думали?
Мiй лист подiяв, як цiлющий бальзам!
Великомучениця буквально ожила, вмить пожвавiшала, одне слово -
зцiлилася.
Вчора навколо неу зiбрався на потiху розвеселий натовп, коли вона пiд
вiконцем мосу келiу гучномовно волала:
- Покидьок нещасний! Наволоч! Мерзенний прохiндей! Я до патрiарха зi
скаргою на тебе дiйду, гаде!
Отак влучно й дотепно вона перетворила мос бюрократичне скорочення
"г/д" на загальновживане i дохiдливе слово "гад".
А я, телепень убогий, до такого простого тлумачення не додумався!
Сьогоднi вранцi я одержав офiцiйний виклик до колегiу на розгляд
черговоу персональноу справи.
Що то значить - вчасно морально пiдтримати людину, не дати уй духовно
занепасти, надихнути на активну участь в громадському життi, а не скнiти в
нiкчемнiй самоiзоляцiу...