"Юрiй Ячейкiн. Дивовижнi пригоди капiтана miжзоряного плавання небрехи" - читать интересную книгу автора

чоло.
- Тiкаймо негайно, капiтане! - смикнув мене за рукав Азимут, коли я
нарештi замовк.
- Нема чого поспiшати, - стиха заспокоув я його. - Ти лишень подивись,
що роблять цi металевi диваки! Вони почали перебирати усi можливi позицiу
до п'ятнадцяти шашок... А чи знасш, що ум доведеться перебрати до двох
трильйонiв позицiй?! Хай вони роблять навiть по десять ходiв на секунду,
ум однако вистачить на п'ятсот рокiв безперервноу роботи...
- Капiтане, ви - генiй! - щиро визнав Азимут.
Властива менi скромнiсть не дозволяс говорити так про себе. Але що
вдiсш? Запитайте будь-якого мiжзоряного капiтана, i кожен вiдповiсть, що
штурман Азимут - це втiлення точностi i глибини формулювань. А я у своух
розповiдях завжди дотримуюсь голих фактiв, хоч якi б для мене вони були
неприсмнi.
Отож, не перебiльшуючи, подорож виявилася дуже цiкавою. Я певен, що
роботи й досi клацають шашками. А проте, правильне рiшення лежить
напохватi. Щоб знайти його, досить просто вийняти шашки з коробочки i
розташувати ух у порядку номерiв. Якщо таких перестановок - чiт, то
завдання можна вирiшити, якщо ж лишка - неможливо.
Але робот до цього нiколи не додумасться. Вiн, як i кожна обчислювальна
машина, вперто й послiдовно перебиратиме всi варiанти, хоч би ух
виявилося, як зiрок у Всесвiтi. А людина завжди вiдкидас марну працю.
Пам'ятасте, як Олександр Македонський розрубав Гордiув вузол, а знаменитий
капiтан Христофор Колумб поставив яйце? Поки робот мудрус, людина робить
дiло, ось що я вам скажу! У цьому перевага людини над роботами...
Я бачив, що капiтан Небреха от-от загрузне у хащах кiбернетичноу
фiлософiу, i поспiшив знову вивести його на пряму дорогу стрункоу
розповiдi:
- А звiдки ж взялася оця худенька "Цiкава арифметика"?
Капiтан не хапався вiдповiдати. Вiн неквапливо натоптав тютюном люльку,
старанно розпалив уу i лише тодi пробурчав:
- Звичайно, я мiг привезти з Кiбери багатотонну математичну
енциклопедiю, та ще й з чинним обчислювачем. Але, як бачите, не привiз,
хоч вiд енциклопедiй у крамницях усi полицi трiщали, а обчислювачiв можна
було брати голими руками. I не тому, що в кишенях бракувало грошей, а в
коробцi мiсця. Просто гра у "15" зачарувала всiх роботiв. Замiсть
обслуговувати кiбернетичнi пiдлогонатирачi, пилососи та праски, продавцi
шукали рiшення, i нiчого ух не обходило. Це смiшно, але менi не було кому
заплатити, а на самообслугу там ще не перейшли! Довелося взяти сувенiр на
згадку про Кiберу задурно. А щоб роботи не подумали про людей зле, я й
узяв найдешевшу роботячу книжечку...



4. ЯБЛУКО НЕЗГОДИ

Я з утiхою згадую тi незабутнi днi, коли я гостював у капiтана далекоу
мiжзоряноу плавби Небрехи. Упевнено можу сказати, що нi одна година у
товариствi цiсу незвичайноу людини не минула для мене марно.
Нам нiхто не заважав. Капiтан обрав таку мiсцинку на узбережжi, де