"Юрiй Ячейкiн. Дивовижнi пригоди капiтана miжзоряного плавання небрехи" - читать интересную книгу автора

- I бачили зелене поле? - невгавав вiн.
- Авжеж, бачив.
- I кущi, на яких достигають бiльярднi кулi?
- Еге ж.
- А як тубiльцi збирають врожай?
- Ходять i збивають кулi киями!
- О! - простогнав Iнтелiгатор, вражений мосю залiзною логiкою, i
необережно випустив з рук гудзика. - Генiально! Я напишу ще одну
дисертацiю! - кричав менi вслiд.
Але до порятунку було ще далеко. Ледь я звiльнився вiд Iнтелiгатора, як
мене полонили два спiвавтори, ух теж цiкавила тасмниця кулi.
- Ви були на планетi Вiл-Ярд? - ,гарячково запитали вони.
- Був, - не сперечався я, озираючись на всi боки.
- .А це правда, що кулi там - живi iстоти?
- Факт! - кажу. - I прудкi вони, як ртуть!
- А як же ви впiймали уу, коли кульгасте на протезi?
- Загнав у коробку дуплетом!
Та куля вже сидiла менi в печiнках. Я бачив, що коли так буде й далi,
то класичне небрехознавство перетвориться на схоластичне кулезнавство.
Треба будь-що добути кулю i покласти уу вдома серед моух сувенiрiв. Щоб
першому-лiпшому дилетантовi було зрозумiло, звiдки вона взялася.
Ну, випручнувся я з брану небрехознавцiв i подався до мого колишнього
штурмана.
- Азимуте, - кажу, - чи не час менi повертатися у свiй час?
Подивився вiн на годинник i важко зiтхнув :
- Час...
Поки Азимут заправляв машину часу секундами, хвилинами i годинами,
вантажив уу тижнями, мiсяцями i роками, я пiшов у магазин спорттоварiв i
придбав одну бiльярдну кулю, точний дублiкат музейноу. А коли, готуючись
помандрувати у свiй час, знову переодягнувся в тигрову шкуру, я (хай уже
вибачить менi директор музею!) нишком замiнив музейну кулю на щойно
куплену.
Тепер небрехознавцям доведеться боронити новi дисертацiу!
I все ж при однiй думцi досi стас моторошно: а що, коли питання ще
бiльше заплутасться? Адже тепер, замiсть одноу кулi, в майбутньому може
виявитися двi! Тодi й гурт небрехознавцiв подвоуться!
Капiтан Небреха замовк, витрусив з люльки на чорну долоню попiл i,
хитро примружившись, докинув:
- А втiм, ще побачимо. Ви чоловiк молодий i, безумовно, дочекастеся
майбутнього навiть без машини часу. I коли Азимут складе iспити на атестат
зрiлостi i його запросять директором до мого музею, неодмiнно приходьте на
вiдкриття. Передавайте Азимутовi привiт i чекайте мене. Ми з вами ще
зустрiнемося!